Тернопіль – місто закритих туалетів

В обласному центрі за всі роки незалежності ніхто так і не спромігся вирішити проблему мережі громадських туалетів. Кущі та закутки перетворюються на місце справляння потреб. Водії маршруток роблять це одразу біля зупинок. У міській раді пояснюють, що намагаються відремонтувати старі вбиральні. Нові з’являтимуться тільки на великі свята. Це будуть біо-туалети, обслуговування яких дуже дороге для щоденного використання.

Нормальні люди такого не роблять!

До написання цієї статті спонукали читачі газети «Свобода». Пересічних громадян просто обурює щоденне неподобство на зупинці біля торгового комплексу «Подоляни». «Водії маршруток з самого ранку бігають «під стіну», чи в кущики, – розповів пан Володимир. – У цей час великий потік людей. Жінки йдуть з дітьми. А тут щоразу мусимо дивитися, як хтось ходить серед вулиці у туалет».

І справді, на цій зупинці кореспонденту не довелося довго чекати, щоб переконатися у словах читача. За хвилин п’ять водій автобуса №19 справив свою потребу прямо на найбільший в Україні алфавіт. Улюблене місце наших «шумахерів» – підмочувати літеру «К».

Та таке твориться не тільки біля «Подолян». Тернополяни і гості міста бачать подібне ледь не на кожній кінцевій зупинці громадського транспорту.

«Такого нормальні люди робити не можуть, – одразу зауважив начальник управління транспорту Тернопільської міської ради Ігор Мединський. – Це водії без культури, без виховання. Вони, як худоба, справляють потребу серед людей. Якщо конкретно по зупинці «Подоляни», то по кожному маршруту є місця, в яких можна спокійно сходити в туалет, і жодних претензій ніхто мати не буде. Наприклад, 22-а маршрутка має вздовж свого маршруту одразу кілька місць: біля автовокзалу два туалети, а також на вулиці Симоненка біля продуктового магазину. З більшістю громадських закладів, кафе та заправками ми маємо домовленості для таких от потреб».

Кожен водій маршрутки має право на п’ятихвилинну паузу. І це не буде вважатися порушенням графіку руху.

У парках чекають спонсорів

А що ж робити звичайним людям? Громадські туалети можна знайти, переважно, у парках. Та більшість з них зачинені. «Я щодня бігаю у парку Національного відродження, – розповів тернополянин Юрій. – Біля «оглядового колеса» є туалет, але чомусь він постійно зачинений».

У парку імені Тараса Шевченка також є вбиральня. Тільки вже майже рік там тривають ремонтні роботи. «За два тижні ви побачите капітально відремонтоване приміщення”, – розповів керівник об’єднання парків Тернополя Василь Романюк. Меценатом є керівник будівельної компанії «Добробуд» Віталій Смакоуз. Він зауважив, що кожного дня на об’єкті працюють шість працівників. Відремонтують як саме приміщення, так і замінять усю сантехніку.

Відвідувачам парку Топільче пощастило менше. Там будівля громадської необхідності вже багато років стоїть примарою. Василь Романюк також обіцяє відремонтувати туалет силами спонсорів. Але коли знайдуться такі бізнесмени, поки не знає.

Та все ж, відремонтовані вбиральні хтозна чи будуть доступними. Їх можуть зробити платними. «Ой навіть не знаю, чи потрібно нашим людям робити щось безкоштовно, – висловив свою думку керманич парків. – Подивіться, що у наших парках робиться! Поставили пластикові сидіння до чемпіонату Європи з водно-моторних видів спорту – одразу 15 крісел поламали. Нищать і дитячі майданчики. Забетоновані урни витягують, ламають лавки. Моя думка така: відремонтовані туалети мають бути платними».

 

За гроші можна!

Якщо у таких випадках і встановлюють фіксовану плату за користування туалетами, має місце і приховане збирання грошей. Майже біля всіх літніх майданчиків є біо-туалети. Та потрапити у них неможливо, навіть якщо сильно “припекло”. Ви обов’язково маєте бути клієнтом закладу громадського харчування. Тому люди шукають можливість сходити «за ріг».

«Кожен день дивлюся, як люди ходять на нашу територію під кущики, – розповідає завідувач відділу обласного центру технічної творчості школярів Олександр Перевалов. – І мені дуже важко пояснити своїм учням, чому вони «гадять» у місцях де діти тренуються».

Будівля центру технічної творчості школярів розташована одразу біля овочевого базару та автостанції на вулиці Шептицького. Щодня там проходить тисячі людей, а продають свої товари сотні. Туалет знайти дуже важко. Картингова траса стала улюбленим місцем, де можна спорожнитися. «Частково розумію цих людей, – продовжив Олександр Перевалов. – Більшість селян торгують овочами, які виростили на своєму городі. Інколи за день заробляють лише кілька гривень. А піти у платний туалет коштує дві гривні. Тому люди і ходять до нас. Вони ж не можуть потратити всі зароблені гроші на туалет».

 

Святкове полегшення

Керівник прес-служби Тернопільської міської ради Катерина Калуш розповіла, що у муніципалітеті бачать вихід з цієї ситуації у купівлі нових біо-туалетів. Сьогодні вже придбали десять. «Тернополяни могли ними скористатися під час рок-фестивалю «Файне місто». У перспективі вбиралень буде набагато більше. Та виставлятимуть їх під час масових гулянь, як от День міста, чи День незалежності. Адже одна доба роботи біо-туалету для міської казни вартує приблизно 250 гривень. А зайвих грошей Тернопіль не має», – зазначила пані Катерина.

Так, зайві гроші – не таке вже й поширене у Тернополі явище. Зате усі мають зайві відходи. І проблемою їх утилізації, що не кажіть, таки має займатися міська рада.

Андрій ВЕРБІЦЬКИЙ, Свобода