Тернопіль – селище-привид
Селище-привид — покинуте поселення Tarnopol — розташоване у канадській провінції Саскачеван. Його заснували вихідці з Тернопілля і Львівщини наприкінці ХІХ чи на початку ХХ століття, але їхні нащадки поступово перебралися у більші міста.
“Коли люди з України поселилися на цій території, вони назвали його Тернополем за назвою свого рідного міста в Україні. Пізніше, коли поряд проклали залізницю із Саскатуну до Мелфорта, вона пройшла приблизно за милю на південь від місця, де стоїть церква, і там започаткували нове поселення – Новий Тернополь”, пише мандрівниця Лорейн Брехт у своєму журналі Tarnopol & St Benedict на сайті worldisround.com.
Справді, наш обласний центр – лідер за згадками у книгах і статтях, але навіть пошуковик Google, коли задати Ternopil чи Tarnopol, покаже несподівані результати. Адже існує не тільки галицький Тернопіль – місто над Серетом із понад 200-тисячним населенням. Є ще Тернополі у Канаді та Польщі. І якщо другий – типове білоруське село, то перший має причетність до наших земляків і, можливо, до родичів декого із сучасних тернополян.
Містечко емігрантів
– Я на нього натрапив випадково, – говорить тернополянин Ігор Вовк про забуте канадське поселення у Саскачевані. – Мене дуже цікавить історія нашої еміграції.
Чоловік збирає дані про подібні поселення діаспори. Він у липні 2011 р. звертався до Лорейн Брехт щодо минулого Тернополя, але, на жаль, мало хто уже може розповісти про ті часи. Точно відомо, що Тернополь виник десь на початку ХХ ст. за 59 км на південний схід міста Прінс Альберт.
“Еміграція з Польщі у Канаду між 1918-1939 сягнула 147 тисяч 300 осіб, з яких 29% були поляки, 40% – українці, 14% – євреї, решту – німці та інші. Половина з цих іммігрантів – вихідці зі Східної Галичини міжвоєнної Польщі”, читаємо у Лорейн Брехт.
Справді, про українських і польських жителів Тернополя свідчать як написи надмогильних пам’ятників, так і костел та церква Святої Трійці. Причому церкву збудували у 1961-62 роках. Храми і цвинтарі стоять досі, як і червоний ангар із написом “Тернопільська піонерська ферма. 1907. Ігтацій Стоцький”. Довкола Тернополя – ліс і покинуті дерев’яні та цегляні хати. Люди пороз’їжджалися, але колекції світлин Тернополя, що у Саскачевані, є у сервісах Panoramio, Flickrt та Ipernity. Переглянути їх може кожен.
Школу закрили у 1961-му
“Був час, коли у Старому Тернополі діяли школа, магазин, громадський зал (сільрада – прим. ред.), кузня та церква. Пізніше школа стала громадським залом, а старий, я припускаю, розібрали. Інші старі будівлі зникли з часом, як сотні подібних у Канаді. Натомість у Новому Тернополі було вже два магазини, елеватор, ферма, школа, залізнична станція без працівника, римо-католицька церква, селищна рада і багато садиб. Я відвідував школу у Старому Тернополі і вищу школу у НовомуТернополі”, передає слова місцевого жителя Євгена Стефанюка Лорейн Брехт.
Насправді школи у канадському Тернополі вже немає. На її місці зберігся тільки меморіальний камінь, який у 1992 р. встановили з ініціативи історичного товариства з Yellow Creek.
“Місце школи Нового Тернополя № 5117… Елементарна школа 1937-1961, вища школа – 1948-1957. Приєднана до школи Kinstino у 1946. У 1957 учні вищої школи були переведені у центральну школу Yellow Creek. Аналогічно – учні елементарної школи у 1961”, читаємо на написі, зробленому на цьому камені.
Тернополь – потенційне місто-привид, коментує канадець Леонард Рудульє під статтею про поселення на worldisround.com. Разом із тим воно – не мертве, адже споруди стоять прибрані, церкви і кладовища – доглянуті. І, приміром, через roadsidethoughts.com можна дізнатися, що відстань від столиці Саскачевану Регіни до Тернополя – 254,3 км і зі швидкістю трохи більше 100 км/год. Її можна здолати за майже три години. А от піша мандрівка, за інформацією сайту, затягнеться на дев’ять днів, кінна – на сім. Вочевидь, попит на подібні тури є. От тільки потрібно пам’ятати, що у лісах Канади за рік зникають приблизно 2000 непідготовлених туристів.
Коментарі вимкнені.