Тернопіль живе лише в моїх снах, або це місто, яке я собі придумав, – Борис Гуменюк

Ці фото, зроблені щойно вчора в Пісках, для мене особливо цінні.
Це мої бойові побратими.
Праворуч від мене – “Борман”, який знає все про зброю.
А ліворуч – “Хміль”, керівник одного з підрозділів Батальйону “ОУН”, Хмелівський Юрко, тернополянин, якого я не бачив з дев*яностого року.
Ці фото – місток не так у Тернопіль, як в нашу юність.
Весело тоді нам було – РУХ, УГС і нам вполовину менше років.
Марія Куземко, Горохівський, Левицький, Бойко, Демидась, Сута, Філь, Деревляний, Касінчук, Негода, ми з Юрком. Одних вже немає, інші десь є, третіх, виявляється, взагалі ніколи не було, четверті просто скурвилися.
Взагалі Тернопіль – дивовижне місто. Я ніяк не можу зафіксувати його стан, ніяк не можу в нього повернутись.
Іноді мені навіть здається, що Тернопіль живе лише в моїх снах, що це місто, яке я собі придумав.

Борис Гуменюк