Тернопільська студентка Юлія Гранчук розповіла про цікаве університетське життя

Студентка 3 курсу медичного факультету Юлія Гранчук навчається на державній формі навчання, отримує підвищену стипендію. В травні цього року взяла участь у завершальному II етапі Всеукраїнської студентської олімпіади з навчальної дисципліни «фізіологія», де здобула 2 місце.

Про те, як готувалася до олімпіади, про цікаве студентське життя, навчання й відпочинок Юлія розповіла в інтерв’ю газеті «Медична академія».

– Юлю, де відбувся другий етап Всеукраїнської студентської олімпіади з фізіології?

– Відбувся на базі Одеського національного медичного університету, куди з’їхалися переможці першого етапу змагань. Участь у заході взяли 34 студенти 1-3 курсів вищих медичних навчальних закладів з усієї України. Олімпіада складалася з двох турів. 1 тур – виконання тестових завдань. Орієнтовна тривалість виконання – менше хвилини на одне завдання, а загалом їх було 80. У другому турі письмово давали відповіді на запитання, що стосувалися різних галузей фізіології. У мене, зокрема, було завдання описати послідовність реакцій з виділення гормонів. Інші завдання дозволяли оцінити логіку та кмітливість. Мені, приміром, треба було пояснити, чому вушна раковина людини саме такої форми. До слова, за другий тур олімпіади я отримала навіть більше балів, ніж за перший.

– І в результаті – ви вибороли 2 місце та диплом II ступеня.

– Користуючись нагодою, хочу подякувати докторові медичних наук, професору, завідувачу кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки Степанові Нестеровичу Вадзюку та доцентові кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки Ігорю Ярославовичу Папінку, які готували мене до олімпіади. Я вперше брала участь у змаганнях такого рівня. Після завершення олімпіади ми побували в патологоанатомічному музеї Одеського національного медичного університету та симуляційному центрі для навчання медиків. Незабутні враження залишила Одеса, – прекрасне місто зі старовинними будинками, з-поміж яких запам’ятався, зокрема, Будинок-стіна або Плоский будинок, бо якщо дивитися на нього збоку, здається, що він не має бічної стіни. А ще Одеса – це чудові краєвиди й, звичайно, море. Тішуся, що побувала тут. До слова, вперше.

– Навчання в ТДМУ для вас – це…

– … мрія, що стала реальністю.

– Медицину обрали за прикладом батьків?

– Ні, медиків у родині досі не було. Моє захоплення медициною почалося з улюбленого предмета – біології. Вона мені легко давалася, я багато читала додаткової літератури. Навчаючись у Хмельницькому обласному спеціалізованому ліцеї-інтернаті поглибленої підготовки учнів у галузі науки (хіміко-біологічний профіль), брала участь в олімпіадах з біології та німецької мови. Ліцей закінчила із золотою медаллю та подала документи до ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського. Обрала його за порадою знайомої, яка багато розповідала про альма-матер і про те, що ТДМУ славиться високим рівнем підготовки майбутніх фахівців медичної галузі. У тому, що тут дають добрі знання, переконалася, коли сама стала студенткою.

– Кажуть, всі ми родом з дитинства. Де минуло ваше дитинство, Юлю?

– Я народилася у селі Волосівці Летичівського району на Хмельниччині. Маю старшу сестру та чотирирічного племінника. Вони мешкають у Хмельницькому. На свята в батьківській хаті збираємося великою родиною : мама, тато, сестра із сім’єю, найближчі родичі з онуками та правнуками… Загалом – понад 50 осіб.

– Яке ваше улюблене свято?

– Великдень. Це особливий день для мене й моєї родини. Готуюся до нього ретельно, насамперед – духовно, і завжди зустрічаю в батьківському домі, в атмосфері любові та родинного затишку. Час, проведений з найближчими людьми, для мене найцінніший.

– Ставши студенткою, ви також долучилися до…

– … волонтерської діяльності, що активно розвивається в ТДМУ. На першому курсі разом з іншими студентами-медиками допомагала ліпити вареники, які потім волонтери везли нашим бійцям на схід, у зону бойових дій. Тернополяни приносили борошно, картоплю, цибулю… Люди різного віку долучилися до доброї справи – і молодь, і досвідчені господині. Робота знайшлася для кожного. Я чистила картоплю та розкачувала тісто. Працювала із задоволенням і гарним настроєм. Також брала участь у доброчинній акції «Миколай про тебе не забуде», яку зорганізували, щоб подбати про подарунки для дітей із соціально вразливих сімей. До заходу долучилися студенти всіх факультетів ТДМУ, викладачі. Спакувавши зібрані дарунки, розвозили їх дітям, які зустрічали нас щасливими посмішками.

– Вільного часу у студентів-медиків небагато.

– Його майже немає. Зранку кваплюся до університету, потім до бібліотеки – готуватися до наступних занять. Дуже важливими є чергування в лікарні у вихідні. Відпочиваю ж, граючи у футбол чи волейбол, або читаючи цікаву книжку. Влітку їздила на Світязь – найглибше озеро України. Вода в озері надзвичайно м’яка й така прозора, що видно, як рибки плавають. Навколо – ліс, багатий на всілякі ягоди. Казкової краси місцина! Залюбки печу пироги, торти та інші смаколики. Готувати борщі й супи не надто цікаво, натомість з насолодою чаклую над смачною запашною випічкою. Може, тому, що сама люблю солодке, не уявляю без нього життя.

– Який ваш улюблений торт?

– «П’яна вишня». А ще – «Наполеон». Але готую їх лише тоді, коли часу вдосталь і не треба нікуди квапитися.

Лідія ХМІЛЯР