Тернопільські бізнесмени не хочуть такого мера, як Сергій Надал, що боїться відкритості

Громадська спілка «Рада бізнесу Тернопілля» (ГС «РБТ») – організація, котра об’єднує три десятки керівників потужних підприємств Тернополя, в яких працює декілька тисяч мешканців міста та області.

Останніми роками члени ГС «РБТ» відчули значне погіршення в стосунках «влада-бізнес», не мають підтримки, навіть скаржаться на тиск з боку різного роду державних та провладних структур. Попри це, бізнесмени спілки вболівають за розвиток міста, справно сплачують тут податки та всіляко намагаються дотримуватися чесних правил ведення справ.

Саме тому напередодні місцевих виборів ГС «РБТ» запропонувала всім кандидатам на посаду міського голови Тернополя підписати публічне зобов’язання. Своїм підписом, за задумом підприємців, кандидати мали б задекларувати готовність втілювати сім запропонованих кроків, що спрямовані на прозорість, чесність та відкриту підзвітність громаді (лист з переліком зобов’язань додаємо).

• Проект виник на одному із засідань спілки,- каже член ГС «РБТ» Руслан Савчишин. – Це звернення до майбутнього міського голови Тернополя – таке собі публічне зобов’язання. Основний наш меседж: ми хочемо, щоб нова влада була максимально відкритою, незалежно від того, який кандидат стане міським головою.

Отож, усім кандидатам на посаду міського голови (окрім одного, чиїх контактів не вдалося знайти) було розіслано листа із проектом зобов’язань. Частина кандидатів підписали публічну угоду одразу ж, інші вели перемовини, обговорювали з підприємцями окремі пункти вимог, пропонували зміни в тексті, або пояснювали, чому не зможуть втілити запропоновані ініціативи. Хтось все ж згодом підписав листа, а хтось ні, проте висловив бажання у майбутньому співпрацювати та брати до уваги пропозиції підприємців «Ради бізнесу Тернопілля».

Ні до підписантів, ні до тих, хто почав з бізнесом діалог, не відноситься діючий міський голова Сергій Надал. Але, після певних наполягань, листа-відповідь підприємці таки отримали. Щоправда, підписаного не кандидатом на посаду міського голови (а саме так до всіх і звертались у листах), а ґонорово – міським головою. Формулювання листа мало доволі неприязний тон (копію відповіді додаємо).

Таку відповідь підприємці сприйняли, як відмову підписувати зобов’язання. Адже Сергій Надал чітко зазначив, що окремі пункти суперечать нормам закону. Щоправда, не уточнив, які саме пункти. Проте півсторінки листа присвятив нагадуванню підприємцям, що вони повинні дбати про легальну виплату заробітних плат та сплату податків.

• Це публічне зобов’язання – звернення від активних підприємців бізнесу Тернопілля, – говорить член ГС «РБТ» Ярослав Колодій. – У ньому немає юридичних зобов’язань, є, радше, моральні. Цих сім пунктів мали би стати дороговказом у роботі того міського голови, якого місто обере 25 жовтня. Даним зобов’язанням ми просимо керманича міста про прозорість, про можливість громади мати більший вплив на рішення міської ради. І для нас дивно, чому у відповіді Сергій Віталійович повідомляє, що окремі пункти не відповідають діючому законодавству України. Ми хотіли би знати, що це за пункти. Ми готові на конструктивний діалог, який починали інші кандидати, але не готові до таких відписок і абсолютного небажання чути бізнес.

Підприємці обурені, бо в нормальному цивілізованому суспільстві думку громади чи бізнесу влада не лише чує, а й намагається рахуватися з нею.

• Це дійсно не є юридичний документ, який зобов’язує майбутнього мера робити якісь незаконні кроки. Його писали не юристи, хоч вони і є на наших підприємствах, його писали підприємці так, як відчувають, і як бачили в інших регіонах. Якщо кандидат – порядна людина і підписує такий лист, він принаймні старатиметься виконувати те, що зобов’язався. А знайти формальну можливість ігнорувати – найпростіше. Але чи мудро? Крім того, те, що ми отримали у відповідь від Сергія Надала – це фактично ультиматум і погроза бізнесу, – доповнюють один одного члени ГС «РБТ».

Дивує підприємців і те, що окремі пункти публічного зобов’язання практично готові до втілення вже і зараз силами того ж бізнесу та волонтерів, але все впирається в небажання влади.

• Взяти хоча б останній пункт зобов’язання – електронне самоврядування, – говорить Олег Мельник. – Ми безпосередньо берем участь в процесі його реалізації та підтримуємо волонтерів, які втілюють проект електронної системи за принципом «єдиного вікна». Його реалізація позбавить необхідності стояти в чергах для отримання якихось довідок, пільг чи допомоги. В багатьох містах це вже впроваджено, наприклад у Львові чи Вінниці. А в Тернополі така ініціатива – «не юридично»? Ми аполітична структура. Тут зібралися люди, які реально переживають за місто. І отримати відповідь, де спочатку вам кажуть, що ваша діяльність – лише декларативна, а поті вказують, що ми маємо робити… одразу ж стає зрозуміло, на що вам натякнули. Це не є лист міського голови, який планує співпрацювати з бізнесом.

Розкритикували члени Громадської спілки «Рада бізнесу Тернопілля» і пораду Сергія Надала приєднатися до діючих при міській раді громадських рад.

• Більшість громадських рад при міській раді не діють! Вони формально є, але подивіться їхні звіти діяльності, результативність. Це стається не тому, що члени тих рад пасивні, а тому що повноважень – мізер, і багато ідей вони продукують за бажанням того ж мера, – говорить секретар «РБТ» Христина Феціца. – Ми, як «Рада бізнесу», ще рік тому хотіли увійти в кожну таку раду. Але не змогли знайти ні голів рад, ні інформації про дати засідань чи хоч якусь роботу. Тому заява про діючі громадські ради при Тернопільській міській раді у листі мера – теж декларативна. До речі, саме ГС «РБТ» на чолі з тодішнім головою Віталієм Сороколітом,  була головним ініціатором відновлення та переформатування громадської ради при Тернопільській обланій державній адміністрації. Тепер вона діє і впливає!

Чи відповідати листом на лист, і вести безкінечну переписку з таким міським головою та таким ставленням, підприємці наразі думають.

Щодо публічного зобов’язання кандидатів на міського голову Тернополя, то наразі лише Сергій Надал його забракував; четверо в процесі переговорів, але відкриті до спілкування; а шестеро – підписали із задоволенням, ще й дякували за таку ініціативу підприємців та хороші ідеї для реалізації відкритості роботи.