Тернополяни за кордоном: Греція

Десятки країн, тисячі людей та сотні життєвих історій. Тижневик “Номер один” підготував спецпроект «Наші за кордоном». У кожному випуску розповідають про нову країну, в яку мігрували наші співвітчизники. Про причини, які спонукали покинути рідний край, місцеві традиції та побут.

Цю країну називають колискою цивілізації, тут яскраве сонце, неймовірні пейзажі та мешкають надзвичайно гостинні люди. Серед наших співвітчизників Греція  популярна для туристів, однак як живуть тут звичайні люди, буде цікаво дізнатися насамперед з точки зору переселенця, який вирішив обрати цю державу своєю новою батьківщиною. Нашим гідом у цій країні стала Олександра Маркеніді, яка переїхала у Грецію ще 19 років тому.

– Мабуть, почнемо з основного запитання: чому Ви вирішили покинути Україну та обрали Грецію?

– Моя сім’я приїхала в цю країну ще в 2000 році. Спочатку поїхали на заробітки батьки, а згодом забрали мене. Процес адаптації у Греції проходив довго. Я дуже сумувала за друзями, рідними, Україною. Пам’ятаю, як перших 3 місяці постійно плакала. Але зараз усе минулося,  почуваюся в цій країні цілком комфортно і мені інколи здається, що я вже думаю, як гречанка.

– Як Ви подолали мовний бар’єр?

– Без знання мови було важко, та й починати життя з чистого аркуша складно, але зараз не шкодую. Мову я вивчила завдяки тому, що люблю спілкуватися з людьми, та й для навчання це було необхідно. Грецька дуже ритмічна та мелодійна. Коли я вперше відкрила підручник, то жахнулася – ні кирилиця ні латинь, а не зрозуміло що. Вчила мову десь 2 роки, здавалося, що зламаю язика на незвичних для мене наголосах (сміється, – авт.).

– Як греки ставляться до українців? Чи є якась напруженість у спілкуванні?

– Греки усіх вихідців із СРСР називають «русские». Переконувати їх у тому, що ти білорус чи українець – марна справа. На сьогоднішній день країна переживає не найкращі часи, перебуває в умовах жорсткої економії, до якої призвела найважча за всю історію республіки криза. Зовсім недавно, в 2015 році, Греція була готова оголосити про дефолт та про вихід з Єврозони. Якщо врахувати, що держава передусім завжди дбає про своїх громадян, а не про новоприбулих мігрантів, то становище іноземців, які вирішили тут влаштуватися, перспективним не назвеш. А взагалі греки легко йдуть на контакт і спокійно вживаються з будь-якими сусідами.

– Що Вас вразило у Греції?

– Складно було звикнути до роботи магазинів – то обід, то вихідні, графіків роботи різних організацій, виховання батьками своїх дітей – усе дозволяється, і страйки з будь-якого приводу – як народна забава.

Греція вражає своєю природою та красою. Мені подобається море, клімат, хоча взимку дуже сумую за скрипучим снігом під ногами (посміхається, – авт.).

Греки – доброзичливий народ, вони обожнюють великі й галасливі компанії, у всіх безліч друзів, легко починають спілкування. Часто збираються у кафе, таверні компаніями. Свята завжди теж проводять або з сім’єю (наприклад, на Великдень їдуть до бабусь, дідусів, у рідні села або на острови), або великими компаніями. Як і у нас – повеселитися люблять. Коли приїжджаєш туристом і не знаєш усіх нюансів, може здатися, що народ весь час веселиться. Але це не так – працюють греки теж багато. Ще вони живуть у більш повільному темпі і не особливо люблять планувати свої справи. До речі, наші народи схожі: звичаї, свята, віра.

– Давайте поговоримо трохи більше про побут, ціни та соціальні гарантії. У скільки обійдеться нерухомість у Греції?

– Сказати точно, де в Греції краще жити, дуже складно. Це питання слід вирішувати виходячи із можливості забезпечити себе дахом над головою. Справа в тому, що тут дуже високий відсоток забезпеченості житлом. Власними квартирами або будинками володіють приблизно 70-75% жителів, а серед пенсіонерів даний показник – майже 90%. Найчастіше греки віддають перевагу невеликим квартирам або будиночкам. Так, скажімо, заміська вілла обійдеться приблизно в 3 500 євро (107 тис. грн.) за метр квадратний, а ось міська квартира коштуватиме 1 800 євро (55 тис. грн.)  за «квадрат». Що стосується іноземців, то їхньому притоку в цьому питанні всіляко сприяють. Так при покупці нерухомості вартістю від 250 тисяч євро можна відразу отримати дозвіл на ПМП, а найближчим часом і громадянство. Саме тому вихідці з інших країн, які живуть на Криті і в інших грецьких регіонах, намагаються швидше обзавестися своїм нерухомим майном. Хоча вартість оренди квартир не надто велика – приблизно 200-250 євро (6000 – 7500 грн.) на місяць за однокімнатну квартиру. Середня вартість комунальних послуг – 50 євро.

– Що вигідніше – громадський транспорт чи власне авто?

– Це індивідуально. Оскільки 20% території Греції припадає на острови, тут добре розвинений водний транспорт. Поромом або катером можна дістатися практично до будь-якого острова, а також існують варіанти дістатися морем до віддалених точок на півостровах Халкідікі і Пелопоннес. Вартість проїзду в громадському транспорті – 1,30 євро (40 грн.), проїзний на місяць – 40 євро (1200 грн.), середня поїздка в таксі – 6 євро (180 грн.), один літр бензину А-95 – 1, 68 (51 грн.).

– Скільки потрібно грошей на комфортне проживання і який рівень заробітної плати?

– Щоб оцінити, наскільки реально забезпечити собі безбідне існування на території Греції, необхідно розуміти, що рівень доходу тут у докризовий час і те, що греки отримують зараз, – це небо і земля. Незважаючи на кризу, шанси працевлаштуватися в цій аграрній країні досить високі. Ті, хто не боїться роботи, можуть знайти себе в сільському господарстві. Це і збір цитрусових та оливок, догляд за тваринами на тваринницьких фермах. До працівників у цій сфері особливо не чіпляються, а тому отримати місце можна і без знання мови. Також, зважаючи на те, що Греція – туристична країна, тут дуже легко знайти себе в туристично-готельному бізнесі.

Крім того, постійним попитом користуються жінки, які готові прибирати приватні вілли, апартаменти, а також доглядати за людьми похилого віку. Заробіток у цих сферах, однак, не дуже високий – 350-500 євро на місяць. А ось щоб отримати гідну оплату праці (від 2000 євро), доведеться заручитися хорошою спеціальністю і досвідом роботи. Для комфортного проживання цілком вистачить 1000 євро на одну особу в місяць.

– А як живеться пенсіонерам?

– Греція була справжнім раєм для людей пенсійного віку до 2005 року. Грецькі пенсіонери отримували понад 95% від своєї заробітної плати. Рівень середнього окладу 15 років тому складав 2 тисячі євро. На пенсію люди виходили після досягнення 57-річного віку. Сьогодні греки йдуть на пенсію в 65 років. У найближчому майбутньому влада планує підняти планку до 67 років. Прожитковий мінімум у країні коливається в межах 300-350 євро. Такий же розмір має і мінімальна пенсія в Греції.  Незаможні люди похилого віку, які мають «мінімалку», додатково отримують соціальні виплати. Їх розмір становить 150-200 євро. Пенсіонерам насправді тут не дуже солодко, вони вимушені на всьому економити.

– Яка система освіти у греків?

– Система навчання підростаючого покоління така, як і в інших європейських країнах: дитячий садок, початкова школа, гімназія або ліцей, вуз. Останній етап тут не є обов’язковим. Вищу освіту в Греції визнано однією з найбільш якісних і до того ж недорогих. Для іноземців тут є деякі привілеї. Наприклад, вступити до вищої школи можна лише на підставі середнього атестаційного бала. При цьому студенти забезпечуються житлом, харчуванням та навчальною літературою, за яку їм не потрібно платити. Основна вимога – знання грецької мови.

– А як щодо продуктового кошика?

– Ціни буду вказувати за кілограм. Яловичина – 8 євро (245 грн.), свинина – 6 євро (184 грн.), куряче філе – 5 євро (150 грн.), риба – 6-9 євро (184 – 276 грн.) в залежності від виду, яйця – від 2 євро (61 грн. ціна за 12 шт.), 1 л молока – від 1 євро (30 грн.), густий йогурт, 1 л. – 2-4 євро (61 – 122 грн.), оливкова олія, 0,5 л – 6 євро (184 грн.), фета, 1 кг – від 8 євро (245 грн.), рис – від 2 євро (61 грн.), вода, 1,5 л – від 0,40 євро (12 грн.). Незважаючи на теплий клімат, Греція не може похвалитися хорошим вибором місцевих овочів і фруктів, тому більша частина цієї продукції завозиться з інших країн. Ціна на фрукти та овочі залежить від пори року. Середні ціни в сезон такі: огірки, помідори, листовий салат, яблука, кавун, диня – 1 євро (30 грн.), картопля – 0,70 євроцентів (21 грн.), полуниця – 3,5 євро (107 грн.), черешня – 5 євро (153 грн.), персики – 4 євро (122 грн.), апельсини – 0,50 євроцентів (15 грн.).

Цікаво, що риба і морепродукти тут коштують відносно дорого, хоча виловлюються здебільшого біля берегів Греції. Ціни залежать і від того, у свіжому чи замороженому вигляді вони продаються. Найсвіжіші дари моря можна купити на ринках або на причалах у рибалок.

– Чим в основному харчуються греки?

– Знаменитий грецький салат самі греки називають сільським – «хорьятікі салату». У ньому є всі продукти, якими пишається країна: оливки, сир фета й оливкова олія. На Криті готують салат «дакос», який складається з дрібно нарізаних помідорів із фетою і подається на підсушеному шматочку хліба. До закусок відносяться і «долмадакья» – голубці з рису і виноградного листя, і овочеві тюфтельки «кефтедес», які готують із кабачків, баклажанів, помідорів, нуту, грибів. У числі популярних страв грецької кухні – запіканка з м’яса і баклажанів «мусака», тушковане м’ясо «стіфадо» із гарніром з овочів, шашлик «сувлаки», запіканка з макаронів із м’ясом і сиром «пастітсіо», фарширований перець «гемиста». Грецькі солодощі – це взагалі щось неймовірне:  пончики «лукумадес», пиріг із заварним кремом «галактобуреко». На Різдво тут готують просочене медовим сиропом печиво «меломакарона» і мигдальне печиво «курабьєдес» – я його обожнюю.

Ціни в ресторанах дуже відрізняються, заклади для туристів дорожчі, для місцевих – дешевші. Грецький салат – 4-8 євро, мусака – 4-8 євро, м’ясні страви – 8-15 євро, невелика порція морепродуктів – 6-8 євро, велике асорті з дарів моря – 15-40 євро. На сніданок для однієї людини потрібно витратити не менше 5 євро, на обід – 10-14 євро, вечеря – 20-25 євро.

– Яке ставлення до змішаних шлюбів між греками та українцями?

– Мій чоловік – грек. Але змішані шлюби не надто поширені в Греції.  Собі пару вони обирають серед своїх, якщо ж не вдається, то приглядаються до португалок, іспанок, а от представники слов’янської національності привертають увагу в останню чергу. Тут ще питання в тому, що родовиті сімейства хочуть, аби їхні діти були одного поля ягодами. Тому греки з небагатих родин обирають собі дружин із пострадянського простору, ми ж не надто вимогливі.

–  Які особливості у поведінці чи звичках греків підмітили?

– Греки п’ють каву завжди і всюди, навіть водії автобусів потягують охолоджене «фрапе» зі спеціальних термосів. Торгуватися, здійснюючи покупки, тут прийнято. Торгівля тут – не тільки бізнес, а й своєрідне самовираження. Вміють грамотно і наполегливо торгуватися, тих же, хто відразу погоджується на названу ціну, вважають простаками. Особливе явище в грецькому устрої – таверни. Типова таверна являє собою невеликий ресторанчик з національною кухнею. У кожної поважаючої себе таверни – свій сорт молодого червоного вина, яке наливається прямо з бочки в літрові або півлітрові глечики. Багато закладів наймають балакучих молодих людей, аби вони запрошували гостей зайти у таверну. Зазивала – підлесник і підлабузник, причому навмисний. Він закриє за вами дверцята авто, наговорить компліментів вам і вашій дамі, буде посміхатися, жартувати, а вже потім запропонує зайти у таверну. Ну як тут відмовитися? (сміється, – авт.).

– Плануєте повертатися в Україну?

– Ні. Я вже звикла до Греції, адже мешкаю тут 19 років, тут мій чоловік, мої діти, натомість в Україні вже нікого із близьких та рідних не залишилося.

 

Вікторія Ушакова

Джерело: Тижневик “Номер один”