У Тернополі влада ділить не лише землю, а й ЖКГ

Тернопільські депутати прийняли резолюцію, якою закликали українців утриматись від критики “своїх” під час війни. Мовляв, до перемоги критика української влади розцінюється як співпраця з російським окупантом. Та варто знати, що вороги є не лише ззовні

Десятки мільйонів гривень тернополян та міської казни щороку витрачають на житлово-комунальну сферу нашого міста. Частина тих грошей дійсно йде на утримання Тернополя. Та чимало, і це не таємниця, осідає в кишенях “хороших” людей нашого міста. Причетні, схоже, мер Сергій Надал та його команда.

Комунальників – на приватників

Три десятиліття Тернопіль прибирали працівники комунального підприємства „Міська шляхово-експлуатаційна дільниця”. Майже 250 працівників та близько 50 одиниць спецтехніки (станом на 2010 рік – прим. ред.) працювали цілодобово. Їхня робота була не ідеальною, як казали тернополяни, проте комунальників і техніку люди бачили щодня. А їх старання були помітними. Так тривало до березня 2012-го. Тоді Сергій Надал заявив, що комунальники працюють погано, а суми, які йдуть на утримання міста, надто великі.

– Послуги мають надавати якісно, професійно і відповідно до їхньої вартості, – сказав мер. – Тернопіль платив за прибирання та утримання міста у півтора раза більше, ніж Хмельницький або Луцьк. Ми що, у півтора раза більші за них? У нас на все йде до 15 мільйонів, а там – 10. Мене питають: “Ти що, там шампунем миєш дорогу?”.

Після заяви була перша спроба замінити комунальне підприємство на приватне. Відбувся тендер на прибирання міста за участю КП МШЕД, Хмельницького КП та ПП з Луцького “Руфусів”. Шум у пресі та відсутність належної технічної бази в Хмельницького та Луцького учасників не дозволили реалізувати задумане. Тендер таки виграло наше КП. Сума, яку мерія погодилась заплатити за роботу, – майже 17 млн грн. Дивно, адже пан Надал напередодні говорив про те, що в сусідів аналогічні послуги надають за 10 мільйонів…

Уже в червні 2012-го дії влади стали зрозумілими: керівника МШЕД Юрія Щирбу замінили на свободівця Андрія Козака. Офіційно пан Щирба звільнився сам. Причина – масові порушення, які виявили працівники мерії. Неофіційна, як ми дізнались, шантаж кримінальною відповідальністю та обіцянка не звільняти працівників. Та обіцянка-цяцянка. І вже з 2012 року новопризначений керівник, а саме таке враження й складається, докладає усіх зусиль, аби знищити комунальне підприємство. Лише за рік звільнили близько 100 працівників. У 2013 р. роботу в МШЕД втратили ще майже півсотні людей, а місто почали прибирати за принципом “лівою ногою”. У 2013 р. відбувся новий тендер на прибирання та утримання міста. Основний лот розміром майже 16 млн отримало ТОВ “Тернопіль Комунал Сервіс”. Дістались крихти й МШЕД. Воно виграло можливість “утримувати території міста” на суму меншу, ніж 2 млн грн. Антимонопольний комітет та міська прокуратура висловили підозру, що тендер пройшов необ’єктивно і є ознаки змови. Працівники міськвідділу міліції також проводили розслідування. Адже, за їхніми даними, на момент проведення тендеру в “Тернопіль Комунал Сервісу” не було (!!!) власної спецтехніки і рахувалися на роботі там тільки декілька працівників. Та результатів тендеру ніхто не скасував. Зрештою 16 млн грн – сума чимала. Є чим ділитись.

Засновником “Тернопіль Комунал Сервіс” є така собі Ірина Швець. Цікаво, що таке ж прізвище – і в засновниці луцького ПП “Руфусів”, яке засвітилось у 2012 році. Не зайвим буде нагадати, що заступник міського голови Владислав Стемковський у минулому був заступником мера у Луцька. І саме йому журналісти приписують заміну комунальників на приватників. Про причетність до згаданої фірми ми запитували у пана Стемковського листом. Прямої відповіді він не дав. Зараз МШЕД майже банкрот. Підприємству, як вважають самі працівники, залишилось декілька місяців. Приміщеннями, землею і технікою комунальників тепер користується “Тернопіль Комунал Сервіс”.

Сміттєвий бізнес – не для всіх

Перерозподіл сміттєвого бізнесу у Тернополі відбувся наприкінці 2011 року. За традицією “мутили” не на користь тернополян та бюджету міста. У грудні виконком міськради прийняв рішення, яким із переліку суб’єктів господарювання викинули ПП “Катруб”. Підприємство, нагадаємо, було найбільшим сміттєперевізником міста та працювало за нийнижчим тарифом. У 2012-му ми порахували, що таке рішення виконкому змусило 80 тисяч тернополян переплачувати за рік близько мільйона. Клієнтів “Катруба” розділили між легальними підприємствами, тарифи яких вищі. Крім того, саме ПП “Катруб” запровадив у місті роздільний збір сміття, поставив сітки та запустив сміттєсортувальну лінію, де відсортовували пластик. Заробіток на пластику й давав можливість знижувати ціну послуг. У 2012 році “Катруб” за вивезення сміття брав 3,27 грн/місяць, конкуренти – 4,17 грн.

Перерозподіл, переконаний директор підприємства Богдан Буртак, відбувся через небажання фірми давати “легалізовані” хабарі у розмірі 60 тис. грн щомісяця. Офіційно гроші йшли в “Фонд розвитку села Малашівці”, аби місцева громада не заважала возити міське сміття на звалище. Фонд – ініціатива мерії, а його голова – працівник міськради Зеновій Йордан.

– Сума допомоги – 60 тисяч гривень щомісяця, – каже пан Буртак. – Ми проаналізували це все і побачили, що коли заплатимо – порушимо фінансове законодавство. Виникли сумніви, що ці гроші підуть Малашівецькій громаді. Окрім того, 60 тисяч щомісяця – занадто. Не заплатили нічого, і виконком нас викинув зі списку суб’єктів, які мають право вивозити побутові відходи з Тернополя.

Інші сміттєперевізники, як дізнались, вимогу мерії виконали і роботу зберегли. Приміром, друге за обсягом клієнтів підприємство міста “Альфатер Тернопіль” станом на січень 2012 року сплатило у фонд 90 тис. грн.

Щодо пластику, на якому заробляв “Катруб” і давав знижку городянам, то бізнес перехопило комунальне підприємство “Екоресурси”. Якщо вірити словам пана Буртака, відходи пластику можуть приносити близько 100 тис. грн на місяць. Однак тернополянам за їхні “дорогоцінні відходи” жодних знижок тепер не роблять. Крім того, гроші на закупівлю спецконтейнерів, які раніше за свої кошти ставив “Катруб”, тепер виділяють із міського бюджету. У 2012 році, приміром, мерія виділила 300 тис. грн.

Напевне, це збіг, але очільник “Екоресурсів” Сергій Ковдриш – колишній колега міського голови Сергія Надала з податкової інспекції.

 

Ліфтове господарство – охоронцям

Більше 3,5 млн грн на рік – приблизна сума, яку витрачає місто, організації та ОСББ на утримання майже 800 ліфтів Тернополя. Такий ласий шматочок житлово-комунального “пирога” міські чиновники у 2012 році розділили між охоронною фірмою та двома підприємцями. Левову частку отримала “Максима”. До того ліфтове господарство обслуговувало спеціалізоване комунальне підприємство “Тернопільміськліфт”. Втім, його ліквідували.

Перерозподіл господарства, на перший погляд, провели офіційно, провівши конкурс. Керівник установи переконував, що їх просто “розвели”.

– Ми подавали на конкурс приватне підприємство “Тернопільміськліфт”, його створили на базі комунального, а комунальне мало великі борги, – розповів директор КП “Тернопільміськліфт” Петро Майкович… Так було погоджено з Надалом. Він казав: “Подавайте ПП, хай воно йде на конкурс і бере участь”. У підсумку ПП “Тернопільміськліфт” узагалі викинули з переможців.

Тоді в міській раді заперечили злий умисел.

– Підприємство веде подвійну бухгалтерію, самовільно занижує прибутки, – повідомляє прес-служба мерії. – Маючи прибуток у розмірі понад 100 тис. грн, підприємство декларувало збитки. Внаслідок цього міський бюджет у 2011 році недоотримав понад 50 тис. грн. Починаючи з 2010 року, директор комунального підприємства самовільно відмовився від обслуговування 258 ліфтів. Натомість передав їх без будь-яких погоджень власному приватному підприємству. Внаслідок таких махінацій комунальне підприємство недоотримало понад 200 тис. грн прибутку.

Та замість навести лад у своєму комунальному підприємстві, мерія зробила інакше. Охоронне підприємство “Максима”, до слова, здійснює охорону міськради, частини її об’єктів і навіть комунальних підприємств. Співзасновником “Максими” — знову, мабуть, співпало — є Володимир Казимирович Кришталовський. Інший Кришталовський, уже Роман Казимирович, очолює комунальне підприємство “Тернопільбудінвестзамовник”. Те саме щасливе підприємство, яке від міської ради протягом останніх років отримало 25 (!!!) гектарів землі. Про земельні “дарування” від мерії ми напишемо в наступних публікаціях.

 

З парковками тернополян “кинули”

Парковки – болюче питання для всіх автовласників міста. Особливо боліти почало, коли паркування подорожчало вдвічі. Та більше заробляти місто не почало.

Організовувати паркування на платних парковках Тернополя та заробляти на цьому міськрада дозволила Євгену Тешнеру наприкінці серпня 2012-го. Йому віддали дев’ять із 12 офіційних міських парковок. А вже у січні, під час засідання виконкому, змінили ціну за паркування з двох до чотирьох гривень за годину.

За кожен метр парковки пан Тешнер повинен платити у міський бюджет. Розмір збору, згідно з Податковим кодексом, міські чиновники встановлюють самі у діапазоні від 0,03 до 0,15% мінімальної зарплати. Якщо рахувати в гривнях станом на минулий рік, то йдеться про суму від 35 коп. до 1,7 грн. Члени міськвиконкому, попри те, що ціну за паркування подвоїли, обмежились мінімально можливою платою – 35 копійок за метр парковки на день. Приміром, найбільша парковка на вул. Живова має 1444 м. Збір за неї – 505 грн на день. Наступна за величиною парковка – на вул. Шептицького – 693 кв. м, тобто збір – 243 грн. Суми сплат, здавалося б чималі, якби не одне “але” – можливий розмір прибутків із цих парковок. Так, на парковці, що на Живова, платно паркують 66 автомобілів. Робочий день на парковці 9.00-15.00, хоча гроші збирають і о 16 год. Загальна сума зборів на день – 1580 (!!!) грн. Мінус 505 грн збору, тож залишається більше 2000. На парковці, що на Шептицького, – 48 місць. Працює вона сім годин. Збір на день – 1344 грн. Мінус 243 грн міськраді — залишається більше 1100 грн. Варто зауважити й те, що чимало автовласників годину не стоять, тож реальні суми, як можна припустити, більші.

Ми запитали у чиновників міськради, чому жодному з комунальних підприємств не доручили утримання парковок та заробіток на них. Адже з підняттям тарифу – це сотні тисяч гривень у міський бюджет чи на підтримку комунальників.

“Повідомляємо, що КП “Міськавтотранс” та інші комунальні підприємства міськради не виявили бажання встановлювати паркомати та здійснювати паркування”, – повідомив у відповіді на наш запит заступник міського голови Володимир Камінський.

У більшості сусідніх із Тернополем обласних центрів паркування дешевше. Ціна за годину на парковці у Львові 2-4 гривні, в Івано-Франківську – 3, у Хмельницькому – 2-3, а в Чернівцях – від 2 до 5 гривень за годину.

Тож закликаємо тернополян, які постраждали від будь-якої влади і будь-яких чиновників звертатися до журналістів та розповідати, хто є хто серед людей, які керують Тернополем і закликають не критикувати себе. Бо, мовляв, росіяни прийдуть.

Андрій Шкула, 20 хвилин