Як господар із Тернопільського району заробляє вирощуванням волоських горіхів

Десь далеко за стіною пробивається звук столярного станка, а наша розмова з Ігорем Хомком розмірено набирає горіхових відтінків. Депутат Тернопільської районної ради, підприємець, засновник столярного та ресторанного бізнесів, три роки тому зацікавився вирощуванням… волоських горіхів.

А чи знаєте ви, – веде мову Ігор Ярославович, – що на земній кулі для вирощування горіхів є 7 % землі зі 100 % орної. З тих 7 % –  3% в Україні, а з тих 3 % – 2% на Західній Україні. Тому сам Бог велів, щоб росли у нас горіхові сади з добірним елітним горіхом.

Ще три роки тому чоловік і гадки не мав, як вирощувати цю рослину. Та провівши майже рік на конференціях, зустрічах, все глибше занурюючись у горіхові бесіди, Ігор Хомко зрозумів, що він мусить написати  і свою історію. На Дніпропетровщині доля його звела з молодим спеціалістом, фанатом цієї справи, Андрієм Долею.

Справа у тому, що в Україні ми маємо горіх- самосад, – каже Ігор Хомко. – Але горіх, як правило, може змінюватися і відрізнятися від своїх попередників. І, щоб зберігати ту спадковість, рослина має бути щеплена, а щепити горіх – це набагато складніше, ніж інші дерева. Тому всі процеси  відбуваються у лабораторії. Місце під розплідник і лабораторію ми знайшли у Мужилові Підгаєцького району.

Слова мудреця, який казав: ’’Якщо людина думає на рік наперед, вона засіває ниву, коли думає на 10 років наперед – садить сад, а коли думає на сто років наперед – вона вчить людей’’, стали для  Ігоря Ярославовича  мотивуючими. Адже закладаючи такий сад – розплідник, чоловік мав на меті залучати і захоплювати цією ідеєю інших. Бо є різниця між доходами від одного-двох горіхів чи саду. Також це створення робочих місць на селі.

У травні минув рік, як ми почали цим займатися, – розповідає Ігор Хомко, – та потрібен ще рік-другий, щоб набути стабільності. За 20 км від нас є Бережанський агротехнічний інститут, і ми хочемо залучати студентів до практики. А у майбутньому нехай створюють подібні сади в Україні. Ви бачили колись у супермаркетах  горіхове варення чи цукати з горіхів? А на заході це ціниться! Чи знаєте ви, що  у тормозних колодках машини міститься горіхова шкарлупа?  Куб горіхової деревини на ринку – 2-2, 5тис євро, а у горіховому саду ніколи не буває мух .

Поки горіхово- плодово-ягідний садорозплідник, так називає свій об’єкт теперішнього захоплення Ігор Ярославович, займає півтора гектари. Завдяки прекрасному чорнозему, що не посадять, то й прийметься. Мають уже півтори тисячі саджанців горіхів, є яблуні, груші, сливи, абрикоси. На загал майже 10 тисяч саджанців.

Я як той гравець за картковим столом : мене затягує азарт гри. Я зробив столярний цех – працює, створив ресторан – працює. Я почав у 60 років. Моїй мамі 93 роки, але 3 роки назад вона спитала, що я зробив для України. І це питання застало мене зненацька. Тому справа, якою я нині живу, це відповідь на мамине запитання, – поділився чоловік.

Сьогодні він разом  з Андрієм Долею шукають матеріал(горіхи) по всій Україні. Їм надсилають з різних куточків країни горіхи, вони їх паспортизують і тестують. Якщо екземпляри варті уваги, чоловіки їдуть на місце, де росте горіх і нарізають маточний матеріал. Далі беруть будь- який наш горіх, морозостійкий, висаджують навесні, і за літо виростають півметрові саджанці. Осінню їх викорчовують і  роблять з них підщепи – прививають прищепи. Вони мають біологічно зростися. Згодом  переміщають їх у камеру стабілізації, де інша температура призупиняє ріст, і далі у камеру зберігання. Коли грунт  прогрівається до 10-12градусів, висаджують  і щеплений горіх починає проростати. Лише через 2 роки його можна корчувати і продавати.

Чомусь горіхові приділяється дуже мало уваги, – розповідає тернопільський горіховод. – Тому він у нас не такої якості, якої б хотіли закордонні споживачі. Ми маємо продукувати свої районовані . Горіх має властивість підмерзати,  і, щоб цього не було, ми категорично відмовилися від молдавських селекцій. Мені привезли горіх,  який виріс у Монголії. Морозостійкість у нього хороша, але якість плоду не дуже. Тому на підщепу він може бути,  а на прищепу ми вишукуємо такий горіх, який би хотілося з’їсти і він би не гірчив, щоб був приємним на смак.

Основні критерії для доброго горіха – морозостійкість, плодючість, він повинен легко відкриватися, смакові якості, плід і шкарлупа мають бути однакові за вагою. Зараз популярні сорти – Ідеал, гроноподібні горіхи, горіхи Кочержинського. Використовуючи три види горохів – наші високорослі, середньорослі і карликові, створюють нові. Беруть карликовий горіх і  висаджують на підщепу, щоби на ньому прищепити наш горіх хорошої якості. У таких випадках коренева система і стовбур не так активно розростається. Та й саме дерево далі буде до 5 метрів висоти і обслуговувати його набагато легше. Коли нашого горіха на гектар треба 70-75 саджанців, то іншого, який  на основі карликового, можна висадити 270.

На сьогодні це поки єдиний садорозплідник на Тернопільщині. Лабораторія Ігоря Хомка та Андрія Долі може  продукувати 10 тис. саджанців горіхів за сезон. За якістю наш горіх можна порівняти з каліфорнійським. Та, за словами Ігоря Ярославовича, арабські коні не хочуть їсти китайських чи іранських горіхів. А українські вони поїдають залюбки. Бо наш горіх – екологічний. Тому програма тернопільських горіховодів – максимально викорінити неякісні горіхи, а нащадкам залишити добірні.

Руслана Стасишин

Хата

загрузка...

Comments are closed.