Які наслідки для села Стінки має декларація між Папою Римським та Патріархом Російської православної церкви

Незважаючи на підписання спільної декларації між Папою Римським та Патріархом Російської православної церкви Кирилом, у якій красномовно закликають греко-католиків і православних навчитися жити разом у мирі та любові, мати «ті самі почуття одні до одних», в Україні і далі тривають конфлікти між цими релігійними конфесіями. Як свідчать факти, зазвичай вони спровоковані прихильниками православної церкви.
Так, декларація, підписана Понтифіком та главою Московського Патріархату, схоже, ніяк не вплине на жителів села Стінка Бучацького району на Тернопільщині, де вже понад 20 років розвивається конфлікт конфлікт за церкву Різдва Пресвятої Богородиці між громадами УПЦ (МП) та УГКЦ. Перша з громад, користуючись тим, що її прихильників — більшість, не пускає греко-католиків на почергові Богослужіння, чим порушує численні рішення органів влади і законодавство.
Отже, ще в 1991 році у селі Стінка жителі, які, не піддалися переслідуванням радянських часів, офіційно утворили громаду греко-католиків. Тоді ж, рішенням відповідних органів обом релігійним громадам передано в «почергове і рівне користування культові споруди та державне майно», в тому числі й церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Проте,громада УПЦ, перебуваючи в чисельній більшості, проігнорувала це рішення.
Попри всі скарги вірних УГКЦ до влади і правоохоронців, які підтримали громаду своїми рішеннями та вказівками, православні МП не поступилися місцем у храмі та роками лише штучно нагнітали конфлікт. Востаннє, загострення ситуації відбулося в березні минулого року, коли в Стінці вірні УПЦ (МП) не пустили вірних УГКЦ навіть на подвір’я церкви, щоб помолитися за довоєнного греко-католицького священника о. Ярослава Гавацького, похованого біля храму, адже саме він і збудував святиню.
З приводу міжконфесійного конфлікту в с.Стінка неодноразово приїжджали працівники Управління охорони культурної спадщини, релігії та національності Тернопільської ОДА, проте це не привело до результатів.
В РЕЗУЛЬТАТІ ПОНАД 150 ПАРАФІЯН УГКЦ ЗМУШЕНІ ТІСНИТИСЯ В ЦЕРКОВНІЙ КАПЛИЧЦІ, НЕ ПРИЗНАЧЕНІЙ ДЛЯ БОГОСЛУЖІНЬ, НЕ МАЮЧИ МОЖЛИВОСТІ ДОСТУПУ ДО ЦЕРКВИ, ПОБУДОВАНОЇ САМЕ ЗА КОШТИ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ГРОМАДИ.
У вже згаданій декларації сказано: «Православні та греко-католики потребують примиритися та віднайти взаємоприйнятні форми співжиття». Спостерігаючи за продовженням конфліктів, як у селі Стінка, виникає запитання: то яку силу тоді має ця декларація?

Коментарі вимкнені.