У Миколаївському соборі у Кременці виявили ікону, якій понад 300 років
У Миколаївському соборі, який за рішенням Господарського суду Тернопільської області повернуто державі, виявили стародавню ікону, якій понад 300 років.
Нагадаємо, що Верховний Суд підтримав рішення Господарського суду Тернопільської області, яким зобов’язано релігійну громаду “Парафія Святителя Миколая” повернути Миколаївський собор з келіями, XVI-XVII ст. загальною площею 1 756,0 кв м, що в місті Кременці, Кременецько-Почаївському історико-архітектурному заповіднику.
Знахідці близько 300 років і науковці збираються вивчити її походження та відреставрувати пам’ятку.
“Серед пам`яток живопису, що входять до колекцій заповідника, варто згадати цікавий феретрон, що знаходиться у північній каплиці пам`ятки архітектури національного значення «Миколаївський собор з келіями, XVII-XVIII ст.». Феретрон – це двостороння процесійна ікона, що використовується у ході релігійних дійств, зокрема під час хресних ходів навколо храму чи міста. Ікона таким чином змонтована, що передбачає механізм її перенесення кількома людьми. Феретрон з однієї сторони представляє зображення події «Благовіщення», а з іншої «Богоявлення», що символічно перегукуються”, – розповіли у заповіднику.
Історія даної ікони губиться у сивій давнині.
“Беручи до уваги особливість рами, в яку вмонтований образ, можемо припустити, що це давня василіанська реліквія, оскільки у верхній частині рами відразу біля підніжжя хреста, що вінчає сам образ, простежуємо герб ордену Василіанів. Це обрамлений дугою вогняний стовп (символ полум`я любові як головний сенс у служінні Богу та людям), додатково даний символ є знаком небесного заступника ордену василіан св. Василія Великого. Раму можемо класифікувати як пізньобарокову, збереглося її оригінальне покриття“, – зауважили дослідники.
Яким чином ікона потрапила до Францисканського монастиря, а сьогодні Миколаївського собору – це відкрите питання. Як і авторство даного шедевру.
“Не дивлячись на сумний стан пам`ятки, вона вражає майстерністю виконання, шедевральністю різьби, мистецьким задумом. За оцінкою експертів феретрон нараховує приблизно 250-300 років, адже відомо що отці-василіани у Кременці оселилися у XVIII ст. Звичайно, феретрон попереду чекають довгий процес реставрації та досліджень, які, віримо, розгадають частину історичних загадок”, – повідомили у заповіднику.
Коментарі вимкнені.