“Вихованці Почаївської духовної семінарії живуть у складніших умовах, ніж солдати в армії”
На електронну адресу “Поглядуу” надійшов лист від матері семінариста Почаївській духовній семінарії.
- Слава Богу! Пишу Вам з сумом і жалем за наших дітей котрі вчаться в Почаївській духовній семінарії.
Мій син як і інші хлопці, які вчаться в семінарії, відчуваючи особливий духовний поклик служити Богові і людям, поступив в семінарію, щоб в майбутньому проповідувати Слово Божьє. Не думайте, що це легкий хліб – бути священиком, бо на путі кожного батюшки дуже багато випробувань і трудностей, а перші з них починаються ще в семінарії. Багато семінаристів не витримують і покидають учобу ще до рукоположення, а дехто ще в перший рік. Бо крім складних предметів хлопці там живуть ще в складніших умовах, ніж солдати в армії, бо так само мають купу різних послушаній і всяких різних задач. Семінаристи проводять екскурсії по Почаївській Лаврі (куди діваються гроші за це – невідомо), трудяться на господарстві Лаври і тому подібне. Часто через це хлопці жертвують і вільним часом і учобою. Але всьому має бути міра! Новий ректор семінарії єпископ Сєрафім, хай Бог посилає йому многая і благая лєта, вирішив звільнити учнів від кріпосних повинностей під час навчальних занять. То що ви думаєте, чи не відключив настоятєль Лаври воду в семінарії? (бо вода в семінарію подається з їхніх насосів). Прості Господі, що обсуждаю владику, але чи полюдськи він вчинив з нашими дітьми? Це ж ні помитись, ні постіратись – взагалі нічого! Навіть з тюремниками так не поводяться! Прошу розказати про нашу біду з надією хоча б таким способом помогти нашим дітям. Спасі Господі.
Анна.
Новий привід відібрать Лавру? придумали б щось більш маштабніше та цікаве бо тема стара як світ і перекручена на всі 120%. Данна особистість ніколи не відвідувала монастир не в якості туриста, а саме послуха і праці – тому і пише такий апофеоз.
в советское время такие “письма в редакцию” обычно писали, чтобы начать разбор полётов, потом запретить, лишить, исключить и заклеймить на собрании. 🙂 Времена идут, а совок в душе не изживается, блин
А чому шановна пані Анна не скаржиться, коли відключають світло, центральне водопостачання, газ і т.д. Наскільки відомо, зараз вихованці живуть в нормальних умовах: освіта та проживання безкоштовні, харчування (триразове) – теж. Ніякі там не тюремні умови, а якщо так, то чому пані Анна відправляє дитину на тюремні умови.
Дійсно Почаївські семінаристи вчаться безкоштовно, харчуються і т.п. – що за проблема у тому що дорослі хлопці допомагають монастирю.? Невже ви пані Анно свою дитину вдома не привчали до труда?. Коли якась удома робота то допомагають всі і коли привозять з поля картоплю то вся сім”я її перебирає і ховає у підвал. А чому живучи на повному забезпеченні Лаври дорослі хлопці не можуть допомогти коли потрібно? А умови не тюремні а строга дисципліна та виховання. У армії теж не легко, але чомусь в інтернет не жаліються, що змушуют солдатів бігати кілометри і т.п. і армію тюрмою щось ще ніхто ніколи не назвав.
С выше указанными коментариями полностью согласен, только добавлю от себя т.к. я сам бывший воспитаник этой семинарии. Незнаю чья мать это писала, но… подойдем арифметически к этому вопросу… трехразовое питание на каждого семинариста в день в среднем (по нынешним ценам на продукты) приблизительно это ок. 50-70 гривен. Множим на 150 человек (несчитая преподавательский состав), получается ?… 7500 в день по минимому. Множим еще на 300 дней (65 это пускай каникулы) 2 250 000 в год. Так вот мамаша кажись Анна, сколько монастырь-Лавра мог нанять рабочих на эти деньги или же точнее сказать, каждому семинаристу пришлось-бы почти каждый день работать на пропитание. Но никто в семинарии не то что каждый день, не каждую неделю работают в монастыре. Если это вообще можно назвать работой, 1.5-2 часа на разгрузке лука это не работа а только легкая разминка и т.д. Кстати в армии я тоже побывал и прошу вас, особенно тех кто там небыл… не сравнивайте Рай с Адом, не сравнивайте семинарию с армией… И много с семинарии не уходят это лож, просто семинария это не детский сад по этому и спрашивают строго, чтобы потом ошибки уже выпускника-пастыря не губили людские души. Многие в процэсе учебы попробовав семинарского хлеба понимают что это не их дело уходят добровольно хотя есть и случаи когда увольняют за нарушение дисциплины. Вразуми Господи всех нас.