Як в Тернополі прогнозують погоду: екскурсія на “кухню” метеорологів. Частина І

Тернопільський обласний центр з гідрометеорології знаходиться на вул. Новий Світ, 17.
Тернопільський обласний центр з гідрометеорології знаходиться на вул. Новий Світ, 17.

“У природи немає поганої погоди”, однак є у людини. Від того, який “вирок” оприлюднять синоптики, підбираємо гардероб, скасовуємо або ні поїздки, зустрічі, з відповідним настроєм йдемо на вулицю. Від прогнозування погоди навесні, приміром, залежить ціна зернових культур, влітку – підготовка до відпочинку, восени – старт опалювального сезону, взимку – чи приземлиться літак з Президентом у Тернополі, як було 11 січня цього року.

Цікава професія метеоролог

Мало кому відомо, в яких умовах працюють погодні “детективи”, в який спосіб вимірюють температуру повітря, грунту, швидкість та силу вітру, кількість опадів, видимість на автошляхах та решту важливих показників. Щоб відкрити сюди “ширму” для наших читачів, “Погляд” побував у стінах Тернопільського обласного центру з гідрометеорології та на авіаметеорологічній станції Тернополя.

За словами завідувача сектором організації робіт Тернопільського обласного центру з гідрометеорології Оксани Софінської, за погодними умовами на Тернопільщині систематично почали стежити в травні 1946-го року. Тоді запрацювали перші шість станцій спостереження, втім деталей про їх роботу не збереглося, адже під час Другої світової війни вони не працювали. В повоєнні роки діяльність відновили лише чотири станції.

Нині в підпорядкуванні Тернопільського обласного центу з гідрометеорології є дві метеорологічні станції в Бережанах і Кременеці, гідрологічна станція у Чорткові, авіаметеорологічна станція Тернопіль,  лабораторія спостережень за забрудненням атмосферного повітря,  два пости спостережень за забрудненням атмосферного повітря та 22 гідрологічних пости в межах Тернопільської, Хмельницької та Івано-Франківської областей.

Тернопільському обласному центру з гідрометеорології підпорядковані майже 100 працівників. Кажуть, хоч зарплата не висока і робота не з простих, звідси майже ніхто не звільняється. Прогнозування погоди  в основному –  жіноча професія, 90% колективу – жінки.

Робочий день у синоптиків починається о 7 год. ранку і триває 12 годин через день, а фахівці авіаметеорологічної станції позмінно працюють цілу добу.

Відповідальність за неправдивий прогноз синоптики не несуть. Однак, якість їх роботи впливає на “пориви вітру” в кишені: не вгадаєш прогноз – не буде премії, сумлінно працюватимеш – преміюють згідно з “коефіцієнтом трудової участі”.

На авіаметеорологічній станції Тернополя.
На авіаметеорологічній станції Тернополя.

За словами Оксани Софінської, останнім часом покращилося державне фінансування цієї неприбуткової організації: раніше вистачало на комунальні послуги і оплату праці, тепер є гроші на відрядження, повірку приладів.

Центр має дозвіл на господарську діяльність – продавати гідрометеорологічну інформацію. Приміром, згідно з наказом Мінтрансу, списувати взимку бензин у бюджетних організаціях треба відповідно до задокументованого температурного режиму. Страхові компанії під час страхового випадку вимагають від клієнтів довідку про гідрометеорологічну ситуацію в області чи в окремому населеному пункті. Таку інформацію в Тернопільському обласному центрі з гідрометеорології надають за оплату, але досить мізерну: довідка про середньодобову температуру повітря в області коштує 7 грн. Як каже Оксана Софінська, це не вартість, а, радше, собівартість продукції.

Людські знання + можливості комп’ютера = прогноз погоди

Щоб написати прогноз, фахівці аналізують карти, які дозволяють оцінити розвиток і рух синоптичних об’єктів. Крім потужного комп’ютера, необхідна широка мережа спостережень за погодою і надійний математичний апарат. Для цього спостерігачі погоди водночас кожні три години впродовж восьми строків спостереження – 00.00, 03.00, 06.00, 09.00, 12.00, 15.00, 18.00 і 21.00 год. – відповідно до міжнародного скоординованого часу (різниця з київським часом становить три години з відведенням стрілки назад) фіксують стан хмар, атмосферний тиск, напрямок і швидкість вітру, кількість рідких або твердих опадів, температуру повітря і ґрунту, вологість повітря. Кожен спостерігач кодує і передає інформацію Міжнародним метеорологічним кодом. Ця процедура стандартизована Всесвітньою метеорологічною організацією, тож такі дані можуть бути легко розшифровані в будь-якій частині світу. Кодування триває впродовж 20 хвилин, опісля повідомлення передаються в центри збору інформації, так відбувається міжнародний обмін даними. Потім результати спостережень (цифри та умовні знаки) наносять на контурну карту, на якій крапками зазначені метеорологічні станції. У такий спосіб синоптик бачить погодні умови в межах великого географічного регіону.

Технік-агрометеоролог Тернопільського обласного центру з гідрометеорології Галина Нікітюк спостерігає за с\г-культурами.
Технік-агрометеоролог Тернопільського обласного центру з гідрометеорології Галина Нікітюк спостерігає за с\г-культурами.

Народні прикмети у своїй практиці тернопільські спостерігачі погоди не використовують. “Свого часу я працювала у колективі із синоптиком, який практикував застосування народних методів, – розповіла Оксана Софінська. –  Він зазначав, що вже після 2001 року, коли відбулося суттєве підвищення температурного режиму, народні прикмети практично не спрацьовують. Раніше ж певні аналогії мали місце”.

Далі буде.

Ірина Юрко.

Фото автора.

Коментарі вимкнені.