За Тернопіль судилася королівська сім’я

Хмельниччина. Інший погляд. Тернопіллля під час Хмельниччини

Продовження. Початок ТУТ і ТУТ

Кінець 17 століття закінчився для Тернополя так званим «актом 1690 року», коли після смерті бездітного Яна Замойського, Тернопіль був предметом суперечки між владними родами у якому був замішаний і королівський. Оскільки у Яна Замойського не було дітей, і сам він закінчив життя 1665 року, спадкоємцями номінально рахувалися дві його сестри. Старша – Гризельда-Констанція – дружина відомого Яреми Вишневецького, померла 1672 року, а наступного року і їх єдиний син – король Михайло Вишневецький, який, до речі теж немав нащадків. Друга сестра Йоанна не жила вже давно, і її чоловік Олександр Конєцпольський теж помер у 1653. Залишався тільки їхній нащадок – Станіслав Конєцпольський, який і став головним учасником сперечки. Другою дійовою особою судової тяганини за місто була Марія Казимира Д’Аркуен – дружина померлого Яна Замойського, що 1674 року стала польською королевою, вийшовши заміж за Яна Собеського. Не будемо обтяжувати читачів подробицями судової тяганини і довжелезним переліком прізвищ тих, кому Тернопіль переходив з рук в руки. В кінці кінців наше місто опинилося в королівських руках роду Собеських, і саме вони підняли Тернопіль з руїни після страшного турецького нападу 1675 року. Та про це в наступній статті.

Анатолій Лещишин