Віддайте нам Почаїв, або «русский мир» словами Сталіна та Барни (не Степана, а Олега)

По факту, проти рішення жителів Тернопільщини виступив колишній почаївський семінарист. Його любов до Сталіна не те що помітна, він його цитує. Чи потрібно Тернопільщині така семінарія, що перетворює людей на українофобів? 

Останнім часом знову і знову шпальтами столичної репродукції і сторінками Інтернет-видань, поширюється нова, але мабуть, правильніше буде написати, чергова нісенітниця. І розповсюдилась вона лише «дякуючи» депутату обласної ради Тернопілля Олегу Барні і його співбратам – уніатам.

Для мене, як випускника Почаївської семінарії, дуже прикро, що на святиню, до якої помолитись поспішають тисячі віруючих з різних куточків світу знову виливається всякий і зовсім безпідставний бруд. Та хоч я людина не зовсім компетентна у юридичних питаннях, але цікавлячись життям Церкви, і,зокрема, Почаївської лаври, а як говорив Йосип Віссаріонович Сталін «хто володіє інформацією, той володіє світом» (перекл. з рос. – авт.), поділюсь думками в захист рідної святині.

Та неправда, яку розповсюдили обласні депутати, базується на тому, що, мовляв, зараз в Почаївскій Лаврі проходять масштабні ремонтні роботи і на 1025-ти річчя Хрещення Русі, яке щорік ми святкуємо 28 липня, Успенська Почаївська лавра буду передана у власність Української православної Церкви Московського Патріархату і надалі там буде пропагандуватись «русский мир» …

Для більшості православних віруючих це не є якоюсь новизною, або ж блискавицею серед блакитного неба. Ще в минулому році братія Почаївської лаври, на чолі з Намісником митрополитом Почаївським Володимиром, звертались до небайдужих народних обранців з проханням повернути у власність Українській Православній Церкві її святиню, яка нажаль зараз лише у тимчасовому користуванні. А твердження обласних чиновників що на ювілей Хрещення Русі лавра буде передана у власність Церкви, і там буде пропогандуватись «русский мир» є зовсім безграмотне. Чому?
По-перше, щорік в Почаївській лаврі, а особливо це у весняно-осінній період проводяться різні реставраційні роботи, так як більшість споруд обителі були збудовані якщо не у 18, так на початку 19 століття. Тим паче всім на відома фраза, якщо споруда стоїть віками, то вона все більше і більше потребує капітального ремонту. Наразі там будується новий собор на честь Преображення Господнього, роботи з будівництва якого були розпочаті ще у 2010 році, а зараз уже 2013, і тому-то, напевно, зі сторони для тернопільських депутатів це виглядає, як «масштабні реконструкції».
По-друге, вже неодноразова стверджувалось, що насельники монастиря просять не віддати і не приватизувати, а лише повернути лаврі у законну власність те, що було відібрано атеїстичною владою протягом ХХ століття. Прикро, але депутати, не знають, скільки пам’яток архітектури на Західній Україні їхніми попередниками було передано греко-католиками у власність.
Цікаво, а що б було аби у власність УПЦ повертали, якийсь нинішні уніатським костел, котрий в минулому був православним храм? Напевно, ті віруючі християни, які стояли б у витоках торжества правди, стали би реальними мучениками.
По-третє, зовсім безпідставним твердженням є те, що в лаврі з часом передачу її у власність Церкви, буде пропогандуватись «русский мир», цей слова лише були сказані паном Барною, аби привернути увагу ЗМІ? Те, що в лаврі не приймають поминальні записки від іновірців, чи просять при вході на територію монастиря одягти спідницю, чи хустку, це не є примхою Церкви московського патріархату . На це є певні правила і канони Церкви, які слава Богу зберігаються у древній чернечій обителі.
А в завершення, хочеться підняти очі до неба, і промовити словами Спасителя: «Прости им Господи, ибо не ведят, что творять».

Антоній Мусієнко