Євро-2012 – обкрадання вчителів і пенсіонерів?

“В економічному сенсі “Євро-2012″ в Україні – це величезний борговий злет. Інвестиції збільшуються за рахунок державного боргу. Ми фінансуємо ці об’єкти за рахунок стримування покращення соціальних стандартів”.

До початку “Євро-2012” залишилося 440 днів, і стає очевидним, що завдання із залучення великих інвестицій у підготовку до турніру Україна провалила.

З дня перемоги в Кардіфі українсько-польської заявки на проведення чемпіонату Європи з футболу минуло майже чотири роки.

З того часу українські політики і експерти не раз наголошували, що підготовка до футбольного дійства може стати національним планом розвитку України.

В планах чиновників усе виглядало досить просто – забезпечити країну якісною інфраструктурою за рахунок приватного капіталу з мінімальними втратами для державного бюджету.

Урядовці прогнозували, що на державу ляже близько 18% витрат, а решту на себе візьмуть інвестори. Утім, завдання це виявилося напрочуд нелегким – бажаючих вкладати у проекти до “Євро-2012” виявилося небагато. Наразі основні витрати на організацію турніру здійснюються якраз за кошти платників податків.

За словами голови Комітету економістів України Андрія Новака, в Польщі частка відповідних недержавних інвестицій становить 40%. У той же час, за оцінками експертів, аналогічний показник для України не перевищує 14%.

На бюджет країни лягають колосальні видатки. За словами глави Мінфіну Федора Ярошенка, у 2010 році державна програма “Євро-2012” була профінансована на 9,1 мільярда гривень, що в 2,7 разу більше, ніж у 2009 році.

У 2011 році на відповідні цілі держава планує направити вдвічі більше коштів – 18 мільярдів гривень. Раніше міністр інфраструктури Борис Колесніков припускав, що для чемпіонату доведеться виділити з казни близько 6 мільярдів доларів.

З такими цифрами погоджуються не всі. Керівник інформаційно-аналітичного центру Forex Club Микола Івченко прогнозує, що сумарні витрати України на проведення турніру, включаючи приватні гроші, сягнуть 10 мільярдів доларів.

При цьому аналітик не очікує, що доходи від проведення “Євро” перекриють такі витрати – вони навряд чи перевищить 400 мільйонів доларів. Відтак, підкреслює Івченко, “футбольні” видатки на інфраструктуру окупляться лише за 10-15 років.

Для порівняння: Австрія і Швейцарія, які приймали “Євро-2008”, заробили 470 мільйонів євро, вклавши 750 мільйонів євро. На масштабніший захід – Олімпіаду-2004 в Афінах – Греція витратила 11 мільярдів євро, а заробила 2 мільярди євро.

Тобто за масштабами витрат виходить, що Україна готується не до проведення футбольного чемпіонату Європи, а до Олімпійських ігор.

На думку Новака, непомірні кошториси є ще більш загрозливими для економіки країни, коли для їх фінансування держава обирає позику.

“Інвестиції збільшуються за рахунок державного боргу. В економічному сенсі “Євро-2012″ в Україні – це величезний борговий злет. Ми фінансуємо ці об’єкти за рахунок стримування покращення соціальних стандартів”, – пояснює він.

Крім цього, кажуть експерти, турнір давно перетворився на майданчик для впровадження корупційних схем. Як відомо, “удосконалене” тендерне законодавство передбачає відмову від проведення конкурсів на об’єктах “Євро”.

В уряді пояснюють, що це допоможе швидше проводити відбір, як того вимагає графік підготовки. Однак це також дозволило маловідомим фірмам з донецьким корінням і офшорною пропискою реалізовувати ключові проекти чемпіонату.

Також викликають сумніви періодичні збільшення кошторисів окремих об’єктів. Наприклад, вартість реконструкції НСК “Олімпійський” збільшилася з 2,1 мільярда гривень до 3,87 мільярда гривень. Останні зміни в проектно-кошторисній документації урядовці здійснили зовсім недавно – на початку березня.

Такі ж оціночні метаморфози відбулися і на об’єктах транспортної інфраструктури.

Зміна вартості робіт на об’єктах “Євро-2012”

Об’єкт	2008	2009	2010	2011
Аеропорт “Бориспіль”	Термінал D – 377 мільйонів доларів. У 2007 році – 250 мільйонів доларів. Термін здавання – грудень 2010 року. Термінал F – 100 мільйонів гривень. Термін здавання – початок 2009 року.	Термінал D – 400 мільйонів доларів. Термін здавання перенесено на 1 вересня 2011 року. Термінал F – 240 мільйонів гривень.	Термінал D – вартість може зрости до 500 мільйонів доларів. Термінал F – 43,1 мільйона гривень. Термін здавання – травень 2010 року. Завершено в жовтні.	Термінал D – вартість робіт зросла до 500 мільйонів доларів. Проект будівництва залізничної колії до аеропорту відкладено.
Аеропорт “Львів”	На 11 лютого – 21 мільйон доларів. На 4 квітня – 69 мільйонів євро.	Злітно-посадкова смуга – 978,6 мільйона гривень, освоєно 50 мільйонів гривень. Новий термінал –  1,1 мільярда гривень, освоєно 30 мільйонів гривень.	Злітно-посадкова смуга – 1 мільярд гривень. Новий термінал – 1,3 мільярда гривень. До кінця року планувалося освоїти 452 мільйони гривень.	З бюджету-2011 виділено 165 мільйонів гривень. Прогноз фінансування зріс у 2,5 разу до 1,032 мільярда гривень. Приватні інвестори відмовилися брати участь в проекті.
Аеропорт “Харків”	Загальний кошторис – 550 мільйонів гривень.	Реконструкція аеродрому, будівництво терміналу – 1 мільярд гривень. За оцінками, реконструкція злітної смуги – 250 мільйонів гривень,  планувалося освоїти 178 мільйонів гривень.	Реконструкція терміналу – витрачено 169 мільйонів гривень.	Реконструкція аеропорту – отримано 80 мільйонів гривень.
Аеропорт “Донецьк”	Злітно-посадкова смуга – 997 мільйонів гривень, раніше проект коштував 773 мільйони гривень. Термінал – 100 мільйонів доларів.	Термінал – 130 мільйонів євро. Злітно-посадкова смуга – 1 мільярд гривень. Виділено 100 мільйонів гривень з обласного бюджету. План здавання проекту – до 15 січня 2011 року.	Термінал – вартість зросла до 997 мільйонів гривень. Злітно-посадкова смуга – вартість зросла до 1,8 мільярда гривень.	Аеродромна диспетчерська вежа – вартість зведення зросла з 123 мільйонів гривень до 178,7 мільйона гривень.

Джерело: “Євро-патруль”

У той же час будівництво іншого, не менш важливого об’єкта, який влада обіцяла реалізувати до старту футбольного дійства, досі не розпочате. Так, минулого тижня міністр інфраструктури визнав, що залізниці між міжнародним аеропортом “Бориспіль” і Києвом до проведення “Євро” не буде.

Як відомо, будівництво швидкісного сполучення з Борисполем – це один з національних проектів, який ще називають “Повітряним експресом”.

За словами голови Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислава Каськіва, план роботи передбачав спорудження колії до чемпіонату, однак уряд ще не прийняв відповідного рішення.

“Це питання вже кілька разів виносилося на розгляд Кабміну, і розв’язане воно має бути у найближчий час. Як тільки буде рішення, це дозволить нам пройти усі міжнародні процедури із залучення коштів”, – запевнив він “Економічну правду”.

Фінансування проекту передбачене рамковою угодою, підписаною з Банком розвитку Китаю. Йдеться про виділення кредитної лінії на 950 мільйонів доларів.

Близько 30% цих коштів, каже Каськів, піде на спорудження швидкісного сполучення, решта – на реалізацію інших інфраструктурних об’єктів. “Очікується, що це буде окружна дорога навколо Києва, але це попередньо”, – заявив чиновник.

В будь-якому разі, домовленості передбачають лише нові боргові зобов’язання.

Дмитро Дєнков, ЕП