Гуртожитки у Тернополі – не для кожного студента

Облуплені брудні стіни, черги в душ, захаращені коридори, а плата — 1000 грн за семестр. Це те, до чого звикли студенти деяких гуртожитків. Утім, є в Тернополі і житло для студентів зі свіжопобіленими стінами, справними душовими і пралками, пише 20 хвилин.

– Іноді, перебуваючи в кімнаті свого гуртожитку, уявляю собі, що я у тюрмі, – сміючись, каже Володимир, який мешкає у гуртожитку педуніверситету №2. – Залишилось ще два роки, і вийду звідси…

Аби подивитися, як живуть студенти, які навчаються у Тернополі, кореспондент обійшов кілька гуртожитків різних вузів. У деяких — захаращені коридори та брудні стіни. В інших — свіжий ремонт і душові кімнати у кожному блоці.

Потрапити у гуртожиток сторонньому не так просто. Тому люди, які ніколи не жили у студмістечку, мало уявляють життя у ньому.

Свій обхід починаю із гуртожитка №5 технічного коледжу. Під дверима багатоповерхівки стоять близько десятка хлопців. Хтось курить, хтось просто спілкується.

Пішки на восьмий поверх

Підходжу до групки молодих людей і прошу їх, аби показали своє студентське житло.

– Добре, але якщо ви нас не спалите, – каже студент Андрій. – Бо не думаю, що адміністрації сподобається, що ми показуємо це страхіття журналістові.

Піднімаюся на 4 поверх пішки вузькою сходовою кліткою. На балконах сушиться одяг. Подекуди в коридорах стоять старі меблі та всіляке залізяччя.

•  Загалом у нас не так погано. Я бував і у набагато страшніших гуртожитках, – каже Андрій. – У нас на поверсі є навіть пральна машина. Але ремонт би не завадив. Кожен ранок починається із того, що дивлюся на цю облуплену стіну — коли йду до умивальника чистити зуби. То звідки тут брати позитивний настрій на весь день?

У гуртожитку Медуніверситету № 2 не так давно зробили ремонт.

– Наш заклад один з найкращих у місті, – каже директор студмістечка Юрій Балабан. – Ходімо на будь-який поверх і у будь-яку його частину і переконаєтеся.

Піднімаємося ліфтом на 5-ий поверх і йдемо у праве крило закладу. Стіни тут чисті і пофарбовані. На кухні газова плитка. У кожному блоці — душ і туалет. Ніде труби не протікають та немає іржавих облуплених стін, як це трапляється у деяких інших гуртожитках Тернополя.

– Ось моя кімната, – показує студентка медуніверситету Оксана Бабій. – Тут трохи безлад. Просто не встигла прибратися. Але побутові умови нас цілком влаштовують.

Зайти у гуртожитки музучилища ім. Крушельницької і технічного університету кореспондентові не вдалося. Не знайшлося студентів, які провели б усередину. Та згодом журналіст потрапив у гуртожиток економічного університету.

Слухати музику чи вчитися

У гуртожитку – довгий коридор, вздовж якого – десятки дверей. За ними живуть студенти.

– Вибачайте, у свою кімнату не поведу, бо у мене там бардак, – сміється студент Володимир. – Але в цьому я уже сам винен. У нашому гуртожитку досить непогано. Дратує те, що в туалет чи душ треба йти довгим коридором. Але приємно, що приміщення у більш-менш нормальному стані.

За словами хлопця, найбільшою незручністю життя у гуртожитку є не побутові умови, а те, що доводиться ділити кімнату ще з кимось.

– Коли я маю вчитися, хлопці хочуть говорити чи слухати музику, – каже студент. А коли я хочу розважатися, вони вже беруться за книжки. Важко отак підлаштовуватися один під одного.

Далі йду у студмістечко педуніверситету. Поміж багатоповерхівками ходить багато студентського люду. Знайомлюся з дівчиною, яка повертається додому, у гуртожиток №5.

– У нас порівняно з іншими чудово, – каже Катерина. – Стіни свіжопофарбовані. Туалет і душова — у кожному блоці. Ремонт два роки тому зробили. Раніше усе не так добре було.

Душ – у підвалі

Заходжу у кухню гуртожитку. Там стоять дві електричні плитки, стіл та умивальники. Велика кімната здається порожньою. В куті стоїть розкладна драбина, а у повітрі відчувається запах свіжої фарби.

– Ремонт зробили давно, але тепер щось дофарбовували, – каже студентка. – Та ви пішли би у гуртожиток №2. Там усе набагато гірше. Запитайте у студентів, який у них душ…

Дослухаюся до поради студентки і йду в інший гуртожиток. Хлопці, які стоять біля входу, обіцяють мене провести.

– Зараз, тільки перепустку винесу, – каже темноволосий студент.

За п’ять хвилин повертається і заперечно хитає головою.

– Вибачай, директор зараз у корпусі, тому провести не можу, – каже він.

Та про те, в яких умовах у цьому гуртожитку живуть студенти, розповідають інші його мешканці.

– Душові – у підвалі, – каже студент Володимир. – Умови там, зрозуміло, не найкращі. Так ще й, окрім цього, великі черги. Думаю, у тюрмі приймають душ так само. А поки вранці стоїмо у черзі, щоб помитися, то можна і до занять підготуватися.

Утім, як запевняє студент, такими умовами більшість студентів не переймається. Усі розуміють, що це тимчасово. Отак і живуть.

Як добитися нормальних умов

Домогтися, аби у вашому гуртожитку зробили ремонт, полагодили сантехніку або вирішили інші проблеми, складно, але реально. У цьому переконує голова правління Спілки молодіжного самоврядування Тернополя Ігор Процик.

Для цього студентам потрібно об’єднатися і діяти чітко та впевнено.

– У кожному гуртожитку є студрада. Вона зазвичай формується із студентів, які є старостами поверхів, – каже Ігор Процик. – Саме ця студрада і має діяти, заручившись підтримкою жителів гуртожитку. Для цього варто чітко окреслити проблему та зібрати підписи студентів, аби показати, що це турбує не одну людину, а всіх.

Проблему варто викласти на папері і скопіювати цей документ у двох екземплярах. Окрім того, треба вказати шляхи вирішення цієї проблеми, які бачать студенти.

– Звертайтеся до адміністрації гуртожитку письмово, – каже голова спілки. – Бо якщо ви прийдете до адміністрації і просто розкажете їй про проблеми, це можуть дуже швидко забути. А на письмове звернення вони мусять відреагувати. Тому зареєструйте звернення у канцелярії і заберіть копію з печаткою для вхідної документації і датою.

Якщо ж адміністрація гуртожитку не реагує, можете звертатися до проректора, який відповідає за господарську частину, у тому числі за гуртожитки. Врешті, якщо проблема не дріб’язкова, можете занести своє звернення і до ректора університету.

– Та якщо проблеми справді глобальні, як-от капітальний ремонт чи заміна комунікацій, не сподівайтеся, що вашу проблему вирішать одразу, – каже Ігор Процик. – Для цього доведеться докласти багато часу і зусиль. Але домогтися успіху реально.