Памяті воїна-добровольця “Айдара” Віктора Гурняка

Сьогодні вночі я ледь стримував сльози, Од наслідки псевдомеремирря
починають діяти таємні домовленості “путін-порошенко” .
У вас выборы, а у нас каждый день гибнут люди – Как же коротка память у людей (особенно, у избирателей). дехто хай вірить і надалі в те, що всі ці виродки ХОЧ ЧИМОСЬ відрізняються одне від одного, і в те, що хоч хтось з них займатись хоч чимось, крім дерибана скільки мільярдів на політичну рекламу на тв та біг бордах обіцянки цяцянки Хуйло мир і Хуйло брехун Порошенко а од наслідки псевдомиру Вічна пам’ять!!! Герої не вмирають вони завжди залишаються в наших сердцях!!!! ПАМЯТИ ВОИНА-ДОБРОВОЛЬЦА “АЙДАРА” ВИКТОРА ГУРНЯКА
В бою за освобождение 32-го блокпоста и при прорыве укрепрайона российских наемников, при спасении раненых товарищей пал смертью храбрых потрясающий человек – Viktor Gurniak. Виктор Гурняк – львовянин. Виктор – профессиональный журналист, фотограф в Thomson Reuters, как фрилансер сотрудничал со многими СМИ и информагентствами – “Инсайдер”, УНИАН…гурняк
12 октября Виктор написал свой последний статус в Фейсбуке:

“До сліз… Мені більше всього хочеться вірити що ми пам”ятатемо подвиг всіх, хто віддав своє життя за нас з вами. Я хлопців з Донбасу знав кілька днів, цих, і багатьох інших, і їх смерть наче смерть близького друга. Мабуть, це важко зрозуміти, але не можна це забути. Вони, без сумніву, герої, як і всі інші, що ще живі. Перед очима пробігають їх усмішки, їх жарти. Боляче, але не можна зупинятися. Запитай себе, а що ти зробив для перемоги? Ворог не тільки зовнішній, але і внутрішній. Вбий його в собі, і це буде помста за їх смерть. Спочивайте з миром друзі…Добровольчі загони – логічне продовження Майдану. Добровольці не раз заявляли, що після встановлення миру на Донбасі підуть на Київ – щоб завершити Революції гідності, очистивши владу від корупціонерів. Добровольці, серед яких багато націоналістів, ніколи не погодяться жити у країні, де збереглися схеми та кадри Януковича. А Петрові Порошенку та його команді мільярдерів у свою чергу жодні революційні «чистки» не потрібні.
Не потрібні вони й генералам – керівникам АТО. Тим більше, що у бійців накопичилося більш, ніж достатньо запитань і до них і до керівництва силових відомств загалом – щодо ефективності вищого командування, численних фактів коруцпції в армії, незодовільного матеріального забезпечення фронту, ставлення до простих захисників країни, виплат компенсацій пораненим та загиблим тощо.