Терра інкогніта Надала

Вчорашній звіт мера викликав у тернополян потужний вибух емоцій. Від гомеричного сміху – до правдивого обурення.
Влада іноді робить з людьми дивовижні метаморфози. Свободівець Надал, проєвропейський політик і мер, борець із совковими цінностями і спадщиною комунізму, умудрився організувати свій виступ у стилі радянських вождів, методом організації масового походу бюджетників, під страхом невиплат премій і т.д. Народні маси мали аплодувати і радіти мудрому керівництву міста, котре найшло оце просвіток у тунелі, і веде нас усіх просто у світле майбутнє. Говорилось адже лише про здобутки, досягнення і перспективи. І про те, як оперативно влада міста реагує на звернення мешканців.
Звичайно, головною темою, котру не винесли перед очі містян, була земля. Земля, вона настільки близька п. Надалу, що він бачить її скрізь. Навіть там, де її зовсім клаптики. Є от у нашого мера щось таке , чисто селянське: земля не повинна пустувати. От і туляться на тих клаптиках різні споруди, МАФи ростуть по місту, як гриби після дощу. Ростуть на галявинах, газонах, алейках. Доцільність цих шедеврів кіоскового зодчества , іноді, доволі сумнівна. Як і товари, котрі через них реалізовуються. Але, складається враження, що пан мер заходився просто таки знищити все, що ще лишилось зеленого в місті. Наскільки це потрібно городянам, і, яка з того користь бюджету – не зовсім зрозуміло.
Замість парків нам пропонують новонасаджені алеї “липових” каштанів і підвісні клумби в якості еко-декору. Тернопіль швидко перетворюється на місто з жорстким урбаністичним пейзажем т.зв. спальних районів і понатикуваних у центральній частині багатофункціональних споруд типу “житло-офіс”. Взагалі -то, якщо відверто – файне місто втрачає своє обличчя і оту теплу, файномістянську ауру.
Кожна нова забудова в місті – не просто земельна ділянка. То – терра інкогніта. За кожною стоїть довга підготовка по оформленню, виділенню і т.д. Щоразу з боку мера лунають певні аргументи на користь забудови і обіцянки для тернополян перспектив покращення чогось в інфраструктурі міста, виділення соціального житла.На практиці ж оті терри інкогніти приносять лише розчарування і скорочення зелених насаджень. Парк Національного Відродження за час правління С. Надала скоротився втричі, парк Щевченка – на чверть, розпочато активну забудову парку Топільче. Пам’ятається мер обіцяв, що,наприклад у парку Національного Відродження буде створено нові дитячі зони для активного відпочинку, атракціони і літні кафе.

В результаті: каруселі нашого дитинства гойдають уже наших внуків, старенькі гойдалки скриплять від корозії, а літні кафе – це кілька столиків і лавок, наспіх помальвані кіоски з морозивом і мангали, що немилосердно димлять. Те саме і в інших парках. Тепер ось виділена земельна ділянка під “еко-готель”. Маленька така, там, де містяни собак вигулювали. І жодного дерева не спиляють. Так каже мер. Можливо. Але готель – то не одна споруда, -це і стоянка, і допоміжні будівлі. Отже, знаючи, тактику п.Надала можна спрогнозувати, що забудована і знищена буде вся територія від Духовного Центру до Збаразького кільця.

Отже знову: терра інкогніта. З котрої містяни, навряд, чи матимуть щось.

Про це можна говорити і писати багато. Як і про занедбану медицину, освіту, котрою влада цікавиться лише 1 вересня і 25 травня, дорогами, котрі не найгірші в Україні, але й ремонтуються щороку на тих самих ділянках. Окрема тема тернопільська бруківка на тротуарах. Вартість цієї розкоші така, що виготовляється вона, напевно, із особливо рідкісних порід граніту з вкрапленням діамантів, а вкладають бруківку, не інакше, як дизайнери зі світовими іменами.

Загалом, наш мер – такий собі весільний генерал. Урочистості, збори, вшанування і річниці – це його. Праця на благо міста – це інший бік медалі з профілем Надала. Отой, що на ньому терра інкогніта, невідома земля, невідомо навіщо віддана під забудову, невідомо, чим це закінчиться

Дзвінка Торохтушка