Неповторний дивосвіт таланту теребовлянки Олі Чміль-Поздик

…Проходячи тихою вуличкою, що майже у центрі Теребовлі, на одному із одноповерхових будиночків неможливо не помітити цікаву вивіску: «Студія-крамничка «Галицька камізелька» (ручна робота)». А далі розписано усе, що можна придбати тут, які послуги замовити на весілля чи для оформлення інтер’єру, і навіть записатися на майстер-клас. Це щось нове для нашого провінційного містечка! Під вікном студії – оригінальний квітничок із чорнобривців, посаджених у… гарбузи, а вікно приваблює цікавим дизайном різнобарвних виробів ручної роботи. Все це доволі інтригує, цікавість бере верх і ось уже за декілька хвилин я попадаю у неповторний дивосвіт таланту привітної господині крамнички, теребовлянки Олі Чміль-Поздик. Вона зустрічає мене у блузочці, вишитій бабусею ніжними голубими нитками різних відтінків, поверх якої одягнула синю валяну камізельку з оригінальною квіткою збоку. Як їй це пасує! З перших хвилин знайомства Оля поринає у спогади, змахуючи непрошену сльозу, а я із задоволенням слухаю і записую все, про що розповідає воістину щаслива молода людина, яка розуміє і відчуває, творить і береже красу…
Щастя відчувати красу
«Шила-вишивала змалечку, – згадує 33-річна майстриня родом із Довгого. – А першу серветочку вишила у три з половиною роки для мами». Матуся береже її донині. До народної творчості батьки-вчителі залучали її і старшу сестричку Ларису ще з раннього дитинства. І у виступах Довгенського фольклорного ансамблю «Лелюшки» брали участь, і вдома під супровід тата українські народні пісні співали. А розуміння, відчуття серцем краси передалися, мабуть, від бабусі, сільської вишивальниці і рукодільниці. Олечка із задоволенням шила спочатку одяг своїм лялькам після переглянутих мексиканських серіалів, а в десять років вже виконала і перше серйозне замовлення: відреставрувала вишиване платтячко на ляльку, яку принесла сусідка. Смак від шоколадки, заробленої за цю «серйозну» справу, вона пам’ятає й досі. Найвищу оцінку – 12 балів одинадцятикласниця Оля отримала на екзамені за пошитий костюм коричневого кольору. Мріяла стати дизайнером, а… вступила на філологічний факультет Тернопільського педуніверситету. Причина надто прозаїчна: Тернопіль був значно ближче, ніж Хмельницький, та й професія вчителя їй також була до душі. Магістратуру закінчила в Дрогобичі. Перші кроки на нелегкій педагогічній ниві у Мшанці і Довгому, заміжжя, народження дітей… У вільний час шила-вишивала, творячи красу для себе і для своїх рідних.

Щастя творити красу
Якось, вишивши платтячко, молода дружина і мама Оля почала вишивати поясочок і собі в уяві намалювала на ньому незвичайну квітку, яка би гармонійно доповнила вишиту річ. Вона ще не знала, з чого ця квітка має бути зроблена, але точно знала, як вона має виглядати. «Шукала деталь – знайшла захоплення», – ділиться сокровенним Оля. І квітка із шерсті, виготовлена у техніці валяння, гідно зайняла місце на чудовому поясочку.
Що ж це за вид мистецтва такий – валяння? Як виявилося із розповіді Олі, він потребує не тільки творчої уяви, натхнення і майстерності, але ще й чималих фізичних зусиль і фінансових витрат. Головні складники цієї непростої роботи – шерсть, мило, вода та умілі руки. За нову справу братися було нелегко, діти ще маленькі, а так хочеться все освоїти досконало. На поміч приходили рідні, відпускали на декілька днів на майстер-класи, які проходили у Києві, Харкові, Львові. І закипіла робота! Замовляла відповідну шерсть, удосконалювала свої навички. І тепер в Олі – чудова колекція стильних капелюшків, беретів і палантинів, оригінальних пальт з аксесуарами до них у вигляді сумочки, а також різнокольорових камізельок, рукавиць і навіть черевиків. Багато її виробів прикрасили гардероби рідних, близьких, знайомих жінок в Америці, Польщі, Італії. Робота трудомістка, затратна, собівартість – недешева (валяна камізелька коштує 2900 грн.), адже річ в одному екземплярі, але красива і неповторна! Якість виробу перевіряла і на собі, і на рідних, навіть до майстрів у Київ возила для заспокоєння. Отримала схвальні відгуки. Усі Олині валяні вироби виявились добротними і знайшли своїх поціновувачів.

Щастя берегти красу
Діти підростали. Христинка в гімназії навчається, Омелянко дитсадок «Сонечко» відвідує. Побільшало вільного часу, і десь у потаємному куточку серця в Олі зародилася якась незбагненна мрія – відкрити власну справу, мати свою невеличку крамничку, де можна було б реалізувати авторські роботи. До цього йшла через виставки, презентації, фестивалі, куди їздила і представляла вироби, знайомилася з майстрами в інших видах творчості. І коли знайшлося невеличке приміщення на тихій теребовлянській вуличці, яке здавалося в оренду, після недовгих роздумів зважилася відкрити студію-крамничку під назвою «Галицька камізелька», яку придумали разом із сестрою. «Я дуже тішуся, що моя рожева мрія стала реальністю. Дякую Богу і моїм рідним за підтримку», – каже молода майстриня, підприємець Ольга Чміль-Поздик.
Тут, у крамничці, зберігається краса, що випромінює життєдайне світло її власниці з чутливою душею, витонченою творчою уявою, умілими руками, які перетворюють звичайні речі в унікальні шедеври мистецтва.
… У студії-крамничці, яка відчинила двері на початку серпня, майстриня Ольга Чміль-Поздик займається своєю улюбленою справою – рукоділлям. В її умілих руках народжуються оригінальні витвори мистецтва: від валяного розмаю капелюшків, камізельок і навіть пальт до різнобарвної феєрії віночків і шкатулок, виготовлених у техніці «декупаж». Сюди заходять теребовлянці і гості міста, щоб доторкнутися до незвичайних речей (і вишиваних, і гончарних, і валяних), до намиста з натурального каміння, зроблених з любов’ю й іншими майстрами чи майстринями, подивитися, набратися оптимізму, снаги, позитивних емоцій. А коли дозволяє гаманець, придбати їх у подарунок: чи то дітям і внукам на пам’ять, чи з нагоди визначної події у родині. Привітна молода господиня крамнички і порадить, і запропонує, і підкаже. У вільні хвилинки її уява вже малює наступний мистецький шедевр, а руки готові до праці. Це її життя, наповнене натхненням, творчістю, бажанням творити і бути від того потрібною і щасливою.

Наталя БОЙЧУК для видання “Твоє місто Теребовля”