Як на Чортківщині скасовували панщину та чому совіти старалися, щоб люди забули цю історію

На превеликий жаль, визначна подія-скасування панщини на наших землях, замовчувалася раніше. А про неї є що сказати, як сучасникам, так і предкам. Проте вона ще недостатньо вивчена істориками і краєзнавцями.

Як і скрізь на Галицьких землях, так і на Чортківщині було скасовано панщину 16 травня 1848 року. Усі артефакти і джерела, що свідчили про дану подію, були знищені радянською владою. А це була не тільки наша пам’ять, але й невід’ємна частина життя предків. Наприклад, по пам’ятних хрестах люди орієнтувались на місцевості, вони мали практичне значення особливо узимку. Коли багато снігу, людина, що заблудилася в полі, могла легше зорієнтуватися і знайти по них дорогу.

Чортків наш, як відомо, був власністю магнатів Чартковських, Гольських, Потоцьких і Садовських. Скасування панщини було за останнього із Садовських. До наших днів збереглися розповіді-записи старожительки Чорткова-Юлії Головінської, 1895 р. н. Вона переказала розповідь свого дідуся, який шістнадцятирічним юнаком був безпосереднім свідком цієї події в Чорткові.

Першим ділом, поліція в місті оголосила людям наказ: «Обов’язково з’явитися 16 травня на міський майдан». Люди йшли пішки, їхали возами, щоб  якнайскоріше дібратися до пункту призначення. А міський майдан знаходився там, де зараз розгорнулись  над Серетом гуртожитки педагогічного і медичного коледжів. Коли зійшлися туди сотні людей, бургомістр міста-Андрій Ольшицький, надав слово представнику від Тернопільського воєводства, який виступив перед людьми з промовою і зачитав їм цісарську грамоту. Там повідомлялось про те, що цісар, тобто імператор, скасовує навіки панщину, і від сьогодні пан не має права примушувати людей працювати на нього. Приїжджого чиновника перекладали українською і польською мовами, адже він розмовляв і читав документи німецькою. Ця звістка справила на людей надзвичайно сильне враження; люди від радості плакали, раділи, сміялись.

Потім греко-католицькі священики із церков Святого Успення і Святого Вознесіння відправляли молебень в знак подяки Господу Богу за цю добру вістку. На честь цієї події, на майдані встановлено хрест. Пізніше такі хрести люди спорудили й в інших частинах міста. Наприклад, на територіях теперішнього педагогічного коледжу й райвійськкомату (уже в наш час відновлені). Так, ця подія стала переломною у житті українського народу, а Чортків залишається одним із осередків збереження джерел і відомостей таких важливих подій.

Оксана Шахова для Чортків.Онлайн