У Потуторської школи – півстолітній ювілей

Святково-урочиста атмосфера панувала в приміщенні Потуторської школи, яка цьогоріч відзначає півстолітній ювілей. Сюди прибуло більше ста випускників ювілейних років випуску з різних куточків Тернопілля й України. Їх гостинно зустріли запашним короваєм на вишитому рушнику. Гостей ювілейного дійства щиро привітала директор Потуторського навчально-виховного комплексу “ЗНЗ І–ІІІ ст. – ДНЗ”, депутат обласної ради Ольга Поляк.

Як зазначалося, за довгих 50 років школа вивела на широкий життєвий шлях близько 1300 учнів, в її стінах працювали й працюють віддані своїй професії учителі. У лютому 1968 року відбулося урочисте відкриття нової двоповерхової будівлі школи. Це стало великим святом не тільки для потуторців, а й для мешканців сіл Жовнівка та Посухів. При допомозі керівництва колгоспу “Дружба”, який довгий час очолював Дмитро Некрасов, за три роки будівництво завершили, споруду газифікували, провели водогін, обладнали навчальні кабінети.

Директором тоді восьмирічної школи з 1968 р. працювала вимоглива й справедлива М. Некрасова, дружина тодішнього голови колгоспу. В цей період школярів навчали педагоги Б. Сендець­кий (іс­то­рія), Я. Хлопась (українська мо­ва), М. Сухарська (ук­ра­їн­сь­ка мова), Н. Колодій (ні­мець­ка мова), З. Пиріг (фізика), А. Хлопась (ма­тематика), Н. Трач (біо­ло­гія), В. Ма­тис (фізкультура і ма­лювання), О. Мельничук (співи), В. Радішевський (тру­дове навчання), М. Пасемник (почат­кові класи), С. Сендецька (початкові кла­си), П. Мару­не­вич (вихо­ва­тель групи продовженого дня), М. Мельничук (старша піонервожата).

У період із 1968-го по 1975-й роки було по два паралельні класи, в яких навчалося 264 учні. 1975-го школу реорганізовано в середню. У 1977 р. 40 випускників одержали атестати про середню освіту. У 1978–1979 рр. директором працював Ю. Дідик. Майже 23 роки ко­лектив очолювала М.В.Мель­ничук. Тут розпочали свою педагогічну діяльність багато вчителів, які сьогодні трудяться на ниві освіти району й області.

Школа не тільки давала міцні знання. Учні постійно допомагали місцевому колгоспові у польових роботах, на тваринницькій фермі. За зароблені кошти організову­ва­лися по­їздки до Львова, Києва, Одеси, Ка­м’янця-По­діль­ського, Москви, інших міст. Активно діяло учнівське самовря­дуван­ня, драмгурток під керівництвом Б. Гусак. Учні були постійними учасниками й пе­ремож­цями районних ог­­лядів художньої самодіяльності (худ. керівник О. Ме­ль­ни­чук). У 2003–2005 роках на посаді директора працювала Г. Ва­ль­ків.

Сумним в історії навчального закладу й села став 1984 рік – в Афганістані загинув випускник школи офіцер Ігор Дуда. Наступного року піонерській дружині школи присвоїли його ім’я.

Учителі й учні щиро вітали в 1991 році проголошення незалежності України. В школі створили кімнату-музей “Берегиня”, ввели курс основ християнської етики, який читали Г. Демко та М. Пашковська.

Потуторська школа у всі часи була однією з найкращих у районі. За успіхи у навчально-виховній роботі педколектив неодноразово нагороджувався грамотами районного відділу освіти та райдерж­ад­мі­ні­­стра­ції. На базі школи постійно проводя­ться районні се­мі­на­ри-практи­ку­ми вчи­телів-пред­мет­­ни­ків. Серед випускників школи – учителі, економісти, бухгалтери, медики, військові, священики та ін. Школа пишається ними. Про­довжувати добрі педагогічні традиції сюди повернулося більше трьох десятків випускників. Спорт у школі люблять і підтримують усі. Адже вже більше 40 років формує в учнів витривалість та фізичну досконалість В. На­дахов­сь­ка. Багато з них обрали згодом професію вчителя фізкультури.

Основними напрямками виховної роботи є національно-патріо­тич­­не вихо­вання на принципах християн­ської моралі. Тут діє куточок ду­ховності. Проводяться лі­тературно-мис­тецькі вечори до важливих дат національного та релігійного календарів. Активно діють учнівське самоврядування, дитячі організації “Со­ко­ля­та”, “Со­ко­ли”, “Про­світа”. Уч­ні щороку беруть участь у Всеукраїнському русі “Моя земля – земля моїх батьків”. 14 жовтня 2017 року на фасаді школи було встановлено меморіальну дошку уродженцю села, колишньому бережанському гімназисту, члену ОУН з оточення Ярослава Стецька – Омеляну Лапуньці.

Школа відчуває постійну підтримку батьківського комітету, місцевої церкви, відділу ос­ві­ти рай­держ­ад­міністрації, районної ради, сільських рад сіл Потутори, Жовнівка, Посухів та Лі­тя­тин, колишніх учнів. У час змін, реформувань всі новації нової української школи колектив утілює в життя. Опорна школа оновилася, зроблено чимало ремонтів, нещодавно одержали новий автобус для довезення школярів. У січні 2018 року до школи приєднали місцевий дитсадок «Веселка».

…На сцену запросили випускників 1969, 1988, 1993, 1998, 2003, 2008, 2013, 2017 років. Серед них – доктор медичних наук, професор Тернопіль­сь­кої державної ме­дичної академії ім. І. Горбачевського Ярослав Нагірний, де­путат районної ра­ди Нестор Колодка з дружиною Іриною. Увагу привертав і Богдан Сендецький, який  30  років  працював  завучем цієї школи. Линули зворушливі спогади, сердечні слова вражень від омріяних зустрічей.

На жаль, не змогли прийти учителі й учні, котрі вирушили в дорогу, з якої немає вороття, залишивши по собі тихий смуток непоправної втрати, світлі спогади в серцях. Присутні згадали їх хвилиною мовчання.

Учасників ювілейних заходів привітали перший заступник го­лови райдержадміністрації Віктор Зінчук, начальник відділу з гуманітарних питань районної ради Іван Головацький, начальник відділу освіти райдержадміністрації Наталія Бабій, завідувач райметодкабінету Ольга Же­­ребецька, методист рай­­метод­кабінету, заслужений праців­ник освіти України Василь Бич, директор ТзОВ “Жива Зем­ля Потутори” Іван Бойко, працівник Товариства, пред­ставник  Асоціації “Жива Земля Швейцарія” Крістіна Лібергер, ветерани педагогічної праці й ін. Ювіляри одержали чимало подарунків, зокрема – футбольні й волейбольні м’ячі.

Учні Потуторського НВК подарували присутнім чудовий концерт. Усім дуже сподобалися пісні у виконанні ансамблю “Дзвіночки Лисоні” (керівник Світ­лана Чепіль), талановитих со­лістів.

Як наголошувалось у виступах, школа – вогонь творчості, науки, свідомості, натхнення. Тож усім завжди потрібно підтримувати полум’я дружби, любові, єднання поколінь. Нових звершень і злетів, творчості
й креативності, наснаги на наступні 50 літ!

Тетяна Бідзіля.

Золота Пектораль