Королева манікюру Тетяна Штаблава: «Якщо хтось думає, що манікюр – це лише підпиляти й обрізати кутикулу, то він дуже помиляється»

Саме руки та їхній стан видають вік жінки. Тому прекрасна половина людства з року в рік відкриває для себе все нові й нові технології, як тримати своє тіло в тонусі та не дозволяти мати втомлений вигляд не лише зовні. Доглянуті руки відіграють важливу роль, через ніжні дотики навіть можна спілкуватися. Невід’ємною частиною цієї краси є нігті. Саме на них чоловіки звертають увагу, акуратний манікюр додає впевненості, а інколи навіть сприяє вашій довершеності. Яким повинен бути манікюр та все про нігтьову естетику знає Тетяна Штаблава – призер чемпіонату світу «Viridiland 2019», викладач нігтьового сервісу та просто королева манікюру.

«Я не працювала «конвеєром»

– Тетяно, розкажіть, як потрапили в цю творчу професію?

– Творча робота та креатив були, напевне, у мене в крові, тому зайнялася зовсім спонтанно технікою манікюру. Вже одинадцять років працюю у нігтьовій сфері. Із них п’ять беру участь у конкурсах та чемпіонатах із нігтьової естетики.

– Чому саме нігтьовий сервіс?

– Не буду казати, що я вибрала цей вид діяльності, скоріше навпаки. Спонтанність була в тому, що  дружина мого друга багато років тому показала мені техніку догляду за нігтями, але я не могла подумати, що цей домашній досвід переросте у роботу та власний бізнес. Коли друзі виїхали, мої нігті залишилися без догляду, і я вирішила на собі спробувати освоїти цю техніку. Рік часу навчалася сама. Потім закінчила перші курси. За ними були наступні.

– Чи були у Вас кумири?

– Це, напевне, буде дуже смішно звучати, але першим моїм кумиром був журнал «Нігтьова естетика». У ньому були чітко прописані кроки, красиві зображення доглянутих нігтів із малюнками, про які я могла лише мріяти й уявляти, що колись зможу щось подібне відтворити, оскільки малювати не вміла абсолютно. Моя мама завжди мене підштовхувала до малювання, але малюнки на рівній поверхні цупкого паперу дуже відрізняються від опуклої чи навіть неправильної форми нігтьової пластини. Тому давалося все дуже важко, але я прагнула, мені подобалось дивитися на  красиві роботи, намагалася дострибнути бодай на крапельку до побаченого. І, як кажуть, вода камінь точить.

– Де вдосконалювали навики?

– Я працювала вдома. На мій погляд, великий плюс був у тому, що в мене не було чітко визначеного часу, над одним малюнком я могла працювати дуже довго. Звісно, для людини, котра хоче якнайшвидше отримати результат, це було важко та втомлювало, але для мене, майстра, який хоче зробити ідеально, було життєвим принципом. Я не працювала «конвеєром», а відточувала майстерність, по кілька разів оглядала та переробляла місця, котрі, на мій погляд, були неідеальними. Із часом та практикою робота йшла швидше, а результат ставав кращим.

«Манікюр та й взагалі нігтьова сфера – великий світ творчості, де можна розкривати свої таланти»

– Коли Ви стали справжнім майстром манікюру?

– Напевне, впевненість і розуміння того, що мої роботи варті уваги і можна не боятися починати працювати на велику аудиторію, прийшли після майстер-класу, на який я потрапила, дякуючи моїй мамі, яка заповнила анкету в магазині з нігтьовою продукцією, і мене випадково запросили на курс  Анни Попової, яка на даний час викладач та суддя міжнародної суддівської асоціації «INGA» на чемпіонатах із нігтьової естетики у багатьох країнах Європи.

Продовження у газеті “Номер Один” від 14 серпня 2019р.

Джерело: Тижневик “Номер один”