У Тернополі старенька бабуся доживає віку на вулиці

Хочу, щоб ви мене «почули»!!!!!

У пятницю прочитала пост Marianna Vavriichuk про пані Марію, яка сидить біля Орнави, на підвіконні кав‘ярні Франсуа, сьогодні і сама вирішила провідати бабусусю… 

Вона на тому ж місці, молиться, перебирає вервичку своїми спрацьованими старенькими руками…

Я присіла поруч, тримала бабусю за руку, розмовляли, згадували, навіть сміялись трохи…

З почутого, я дізналась що окрім відсутності житла, в кімнаті гуртожитку(де вона проживає ще з однією жінкою) відключена вода та світло, за неоплату попередніх власників…

Має надію що взимку поїде на Батьківщину до Теребовлі, там проживає її подруга, яка можливо прихистить стареньку…

В будинку, де вона жила раніше ( його шахрайським методом забрало «біле брацтво») немає вікон, немає меблів і звичайних речей для проживання…та що там речей, права проживання у ньому вона теж немає.

Люди, що проходять поруч допомагають бабусі…хто грошима, хто продуктами( їсть вона лише те, що може легко пожувати, так як зубів вона немає і доступу до газу, аби зварити собі суп теж нема)

Я не знаю чи можливо описати ті емоції і той розпач, який мене переповнював, коли говорила з нею, вела її стареньку і слухала про те, яка вона була красива у молодості, а зараз стара і хвора, просить у Бога смерті, а Він не дає…

Хочу, щоб бабусю оглянув лікар-офтальмолог, так як у неї катаракта і вона практично не бачить.(

Люди, я закликаю вас до добра!!!!

Благаю, не проходьте повз… поговоріть, розрадтьте, допоможіть добрим словом!

Розумієте, вона сама…одна однісінька у цілому світі!!!

Маю надію, що ми дізнаємось більше і допоможимо всі разом знайти захист для бабусі Марії, адже попереду зима, а спати на биттоній підлозі із відкритим балконом ми не дозволимо!