У Тернополі можна побачити столітнього кожуха, в якому соратник армії УНР втік із полону

Серед майже 5000 рідкісних старовинних артефактів народної творчості та ужиткових речей зі всієї України в етногалереї «Спадок» у Тернополі є чимало з цікавими історіями. Одну з них і розповіла мені координатор проєктів етногалереї «Спадок» Тетяна Фарина.

– Кожен наш експонат – то не просто річ для споглядання, а частинка світу наших предків, їхнього життя. От ви бачите цей давній кожух. Йому – понад 100 років. Добротний кожух, у хорошому стані зберігся до наших днів. Передала нам цю річ родина сотника армії Української Народної Республіки Петра Андрійчука, який мешкав в одному із північних районів Тернопільщини.

У 1918-1919 роках армія УНР воювала з більшовицькою Росією біля тодішніх західних кордонів України. Українська армія поповнювалась місцевими добровольцями. Був серед них і Петро Андрійчук, який пішов на фронт саме у цьому кожусі, взявши із собою коня.

А потім була служба в кавалерії, бої за молоду українську державу. В одній із таких сутичок із більшовиками біля Шепетівки Петро Андрійчук разом із своїми кількома побратимами потрапив у полон до ворога. Його разом з іншими воїнами Української армії допитували в одному з приміщень на другому поверсі. Петро стояв біля вікна. Почувши на вулиці шум, побачив за вікном кінноту в синіх жупанах, яка атакувала. Швидко зорієнтувавшись у ситуації, він, одягнутий у кожух, ударом ліктя вибив вікно й почав гукати про допомогу, а його побратими миттєво зав’язали у кімнаті бійку з більшовиками. Хоча сили й були нерівними, але допомога від своїх прийшла вчасно. Хлопців визволили з полону», – розповіла Тетяна Фарина.

А згодом бої за Шепетівку продовжилися. Та знесилені, недостатньо озброєні війська УНР все далі відступали до кордонів України з Польщею… Дорогою вояки, аби не потрапити в полон, залишалися у рідних домівках. Так і Петро повернувся додому. Із кожухом, простріленим у кількох місцях, підлатаним, але збереженим…

А через кілька десятиліть, уже на початку Другої світової війни Петро Андрійчук – щоправда, вже на іншому коні, але у тому ж теплому, коричневому кожусі з орнаментами на рукавах – брав участь із сотнею українських добровольців у військовому параді у Львові. Але це вже – інша історія…

Олег Снітовський

Джерело: Укрінформ