Два дні возилися з хворим у таксі: як через непрофесіоналізм сімейного лікаря у Підволочиську розповсюджували коронавірус

Чоловікові з Підволочиського району стало кепсько. В теперішні часи це мало кого здивує: COVID-19 гуляє світом. Країни переповнені як хворими, так і тими, хто допомагає побороти недугу. Хто переконаний, що віруси його обминуть, і хто панічно боїться заразитися. Хто активно використовує знання, вміння та засоби у боротьбі з новітньою чумою, і хто змучився перебувати в самоізоляції чотирьох стін.

Але молодий чоловік мав первинні ознаки вірусної інфекції. Сімейний лікар амбулаторії ОТГ, озброєний лише медичною маскою, послухав його, чи є хрипи в легенях і замість діяти за протоколом – найперше взяти мазок на коронавірус, ізолювати хворого, зайнявся загальними аналізами, – про це розповідає в.о.начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області Федір Бортняк.

За його словами, два дні возилися з хворим в таксі.

• Спочатку консультувалися в районній лікарні. Наступного дня поїхали на таксі з хворим робити рентген, який є лише в сусідньому районі, у Волочиську. Знову ж таки, без відповідного захисного спорядження, лише з великим бажанням допомогти.
  Аналіз на COVID-19 дав позитивний результат. І де гарантія, що за ці дні лікар, таксист і усі ті, хто перебував в контакті з хворим не продовжать ланцюжок заражень? Звісно, на початках епідемії в лікарів не було ні захисних комбінезонів, ні щитків, але тепер забезпечення вже налагоджене. Крім того, існують протоколи на час карантину, чи навіть звичайна особиста обережність та свідомість медика – не наразити на небезпеку населення і себе, – каже Федір Бортняк.

Це нагадує часи, коли під час аварії на ЧАЕС люди не усвідомлювали усієї загрози радіації, якої не було видно. Лише згодом наслідки відгукнулися сотням тисяч. Але тоді влада приховувала небезпеку, а тепер – постійно нагадує: залишайтеся вдома, користуйтеся засобами захисту. Що заважає людям ставитися до свого здоров’я і життя з відповідальністю?

Карантин розмежував суспільство у різних рівнях відповідальності та безпеки, як завжди буває у важкі часи воєн та епідемій. Якщо тепер для однієї частини, як то кажуть, в тилу, важливо перебувати вдома, аби не заразитись вірусом, то інша частина згідно своїх обов’язків – на передових позиціях.

Станом на 26 квітня 2020 року 1676 медиків інфіковані, 284 госпіталізовані у важкому стані (7 підключені до апаратів ШВЛ), а Тернопільська область – у трійці так би мовити, лідерів. Напевно, жоден фах не приносить стільки моральних переживань, як лікарський. Адже йдеться про людське життя та здоров’я. І в лікарів, і в медперсоналу, які пішли в спеціальність за покликом серця, співчуття хворому є основним рухом розуму та душі.

Але велика частина зараженого медперсоналу – це ланцюжок контактних похідних, до яких призводить нечітка організація роботи в медичних закладах, можливо, індеферентність їх керівників. А робота всієї установи напряму залежить від першої особи, від вчасних вказівок, приписів та розподілення обов’язків та засобів. Керівник не просто має дбати про життєдіяльність організації, він відповідає за своїх працівників.

Медики найкраще знають, що таке віруси, як вони впливають і поширюються. Вони найперше мали б показувати приклад, розповідати людям про те, як вберегтися від зараження. І дбати про це самим та оберігати населення.

Чудовий приклад відповідального ставлення почув від жителів села Чернихівці про сімейного лікаря, яка ще на початку епідемії йшла до хворого на виклик. Найперше, вона була забезпечена захисним комбінезоном і хоч в подальшому хворий не виявився інфікованим, лікар та її пацієнти були у безпеці.

Спеціалісти Фонду соціального страхування зазначають: зараження працівників під час виконання професійних обов’язків вірусом SARS-CoV-2 з подальшим розвитком та клінічними проявами COVID-19 -це гостре професійне захворювання, яке потребує розслідування. Регламентується в тому числі і висновками ЛКК про причинно-наслідковий зв’язок через безпосереднє надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, іншими пунктами Порядку розслідування. Якщо медичний працівник не був у прямому контакті з інфікованим, а інфікувався в інший спосіб, такий випадок може бути визнаний, як не пов’язаний з виробництвом. Тому дуже просимо дотримуватися індивідуального захисту та безпеки, а керівників медичних закладів дбати про своїх працівників.

До речі, цього року Всесвітній день охорони праці, який 28 квітня відзначаємо, означений тематикою «Зупинимо пандемію: безпека і здоров’я на роботі можуть врятувати життя». Запровадження карантинних заходів змусило підприємства переглянути не тільки свої звичні плани, а й ставлення до профілактики виробничого травматизму, особливо до ймовірного зараження працівників новою не вивченою формою інфекції. Тепер життя і здоров’я найманих працівників напряму залежить від ставлення роботодавців до своїх кадрів, до них особисто та їх сімей.

Медики в складних умовах сьогодення першими прийняли на себе удар епідемії СOVID-19, піддаючи себе величезному ризику. Усі разом висловлюємо їм вдячність за жертовність і громадянську свідомість. І просимо: бережіть себе!