“Хохол” означає птаха, який згоряє та відроджується з попелу

62-річний дніпропетровець Юрій Кобзенко усе життя працював інженером-залізничником. У 50-річному віці за порадою товариша самотужки вивчив арабську мову, зробив поетичний переклад Корану на українську, – пише gazeta.ua

Згодом опанував грузинську, кримсько-татарську та іврит. Навчався в Ізраїльському культурному центрі в Дніпропетровську, в Інституті по вивченню юдаїзму в Єрусалимі, у Відкритому ізраїльському університеті. Вивчав Біблію мовою оригіналу.

Почав порівнювати корені арабських на єврейських слів з українськими

“Я комуняка з 20-річним стажем, – розповів Юрій Васильович. – Раніше на Святе Письмо з вилами кидався. А коли почав читати в оригіналі, то помітив, що й наші слова мають схожі корені чи тлумачаться через них. Близько 6000 таких тлумачень звів до словника “Матір мов”. Показував фахівцям, вони казали, що нічого залізничнику лізти у лінгвістику. Я все-таки її видав. А зараз для другого видання треба 20 тисяч доларів, ніхто не дає. Звернувся до одного банкіра, так він хотів рукопис украсти. Писав Турчинову, коли вони при владі були”.

Як Ви розтлумачили найпоширеніші слова української мови?

– У семітських мовах літер, що позначають голосні звуки, нема. Але вони вимовляються, ми їх називаємо голосівками. Мене насамперед цікавило, що означають слова Україна, хата, хохол, слов’яни. В арабській ХТ — стіни, в івриті — гріх. Первородним гріхом Адам поставив між собою і Богом стіну. Саме ж слово гріх означає “помилка”.

“Україна” походить від івритських коренів аКР, іКР, уКР, що означає “чіплятися за землю, орати ґрунт, осідати на землі”. Отже, українці — це ті, що осіли на землі, орачі.

Через слово “слов’яни” я посварився з одним професором з Єрусалима, який вільно володіє тридцятьма мовами. Коли він на лекції сказав, що це від арабського “скалаб” — раб, то я аж обурився. Кажу: “Ну скільки можна людям локшину на вуха вішати. Тут же євреї позбиралися, чого ж ви з них дурнів робите?” Він розсердився: “Ваша версія”. Я пояснив: у арабській мові “салаб” — хрест, в івріті те саме — “целаб”. А хрест — це перетин, початок координат, серцевина. Тобто, слов’яни — це автохтони, ті, що споконвічно живуть на цій землі. Січ означає осередок. Русь — головне або центр. Хохол — те саме, що фенікс — птах, який згоряє та відроджується з попелу.

Слово “Київ” розклав на кілька коренів. Ки — те, що є, ЙВ — скорочене ім’я Бога, аВ — центр, основа. Тобто, Боже місто, яке є центром. Русь означає “головний”. В івриті РС — голова.

Слово “Москва” має два кореня: МаС — податок, КВа — збирати. Тобто, податкова інспекція. “ТаТаР” означає те саме, що й “турист” — обходити навкруги, роздивлятися. Татарин — це той, хто ходить і роздивляється.

– Ім’я та прізвище людини несе якусь інформацію?

– По них можемо дізнатися про нашу долю. Слово – енергетичне. А ще мудреці кажуть, що ймення наше має чотири значення, три з них ми дізнаємось упродовж життя, а четверте – у Бога в Книзі

Якщо написати літерами івриту прізвище Янукович, то виходить ЙНКЎіТЦ в українській транскрипції. Раніше літерами позначали й числа. Й = 10, Н = 50, Ў = 6 (Ў — те саме, що у нас В), К = 100, Т = 400, Ц = 90, і = Й = 10. Якщо скласти, вийде 666 — число звіра. Сам гарант видав указ 591 від 20 травня 2011року про створення 666 судів. Та й оточення у нього відповідне. Льовочкін: ЛВ — серце, СКіН — ніж. Герман: від ГРМ — гризти. Табачник: ТБХ — той що куховарить, ріже курям голови, тобто різник, кат. Азаров: аЗР — ворог, зайда.

До речі, 666 є у прізвищах усіх наших президентів, тільки їх треба писати різними мовами: LEVONID KRAVCHVK латиною, Ющенко — івритом ЙЎШШН, Кучма — старослов’янською КУСЬМА.

– Можете пояснити значення прізвища Кірєєв?

– Корінь РЙВ означає “сварка, гризня, чвари”. Сучасне ім’я Родіон походить від давньоєврейського імені Ірод. У Біблії Корей під час 40-річного блукання євреїв по пустелі повстав проти Аарона і вимагав від Мойсея священства для себе. За велінням Бога Корея і його прибічників поглинула безодня.

– А Тимошенко?

– Корінь МШХ означає “помазати”, від нього походить “Месія”, грецькою “Христос”, тобто “помазаник”. Літера Х горлова і ми нею іноді нехтуємо або вважаємо за голосну: Ханна — Анна. Якщо звернемось до однини жіночого роду в майбутньому часі, то ТМШХ означає “вона буде помазана”. Додаючи суфікс “е’Н” — дещиця, часточка, одиниця виміру, та “Ко” — те, той, та, душа, астральний двійник, — складемо українське прізвище Тимошенко. У майбутньому часі Й + у’Ля означає “Бог возвеличить її”.