Герої для народу і для влади

Тема Героїв періодично сколихує наше суспільство судовими позовами, рішеннями місцевих рад, на цей раз таким приводом стала заява авторитетного громадянина нашої Країни Володимира Кличка, яку суспільство сприйняло неоднозначно, та і його вона показала не з найкращої сторони.

Є теми і події, які об’єднують або роз’єднують наше суспільство. Тема Героїв в Україні поки що, є лакмусовим папірцем ступеню готовності людей до рішучих дій. В нашій державі звання Героя можна отримати, а можна і втратити, та це не залежить від вкладених в неї (в Україну) зусиль, творчих здібностей та й зрештою життя. Все набагато простіше і банальніше – політична кон’юнктура, яка поглинає будь-які патріотичні почуття хай навіть частини суспільства.

Всі біди від незнання і небажання розвінчання стереотипів. Ми, як мешканці Західної частини України вважаємо, що «нашими» героями є Шухевич, Бандера, Стус – люди, які з видимих для нас причин мають називатися героями України, з цього приводу суспільство сколихували неодноразові дискусії, на яких заробляли собі політичні дивіденди деякі політичні сили, як їх прихильники так і противники. Про цих людей дуже неоднозначна думка в більшості представників нашого строкатого суспільства, проте більшість не знаючи правдивих фактів з їхнього життя не бажає їх знати, а покладається на ті стереотипи, які стоять за нами, як тінь ще з «совка». Проте є і інший бік, Героїв, це те що ми, жителі Заходу, також неоднозначно негативно відносимося до радянських партизанів, які також мають звання Героїв України, до приміром молодогвардійців, які в принципі також для частини суспільства є героями, а нам байдуже бо ми також виховані на стереотипах. Нарешті наше суспільство почало однозначно ставитися до загиблих від Голодомору, це стало нашою спільною бідою, а ті, що загинули спільними мучениками-героями. А ще є герої від влади,  при чому після кожної їх стає все більше, і вони стають все молодшими і як не дивно, мають чи то причетність до бізнесу, чи до політики, а ще, вони всі живі. Серед них все менше дійсно авторитетних у суспільстві людей, які є народними авторитетами.

Проте, якими би не були рішення політиків і влади, як би до певних особистостей не ставилася частина суспільства, є люди, які залишаються народними Героями, а це набагато важливіше ніж призначені будь-якою владою, бо влада і політична доцільність змінюються, а народна пам’ять ні.