Масова істерія Євро-2012 або Чому страждають студенти та учні

На днях я остаточно зненавиділа Євро-2012 і все, що з цим зв’язане: оскільки навчання не завжди захопливе і цікаве , тому, щоб не нудьгувати лекціях, я зібралася в книгарню за новою порцією книжкового адреналіну. Перерила половину асортименту магазину, перечитала купу анотацій, але в око впала обкладинка нової книжки Любка Дереша.

Дереша не читала ще зі школи, а довге чекання і бурхливе обговорення його  нового дітища, відвели на задній план всі інші варіанти .  Задоволена покупкою, їхала тролейбусом додому, прилипши до вікна: навкруги транспаранти, реклами та оголошення на кшталт

“Ми чекаємо на Євро!”, “Скоро у Львові -Євро!”, “Збери 50 кришечок від ****ли і виграй квитки на Євро”. Вони висять ще від минулого року, але актуальні і зараз. Проте мене, і не тільки мене, думаю, доводять до божевілля.

Два останні роки, відколи ми одержали почесне право проводити в себе Євро-2012, розмови стосуються лише його. Жоден випуск новин, жодна газета впродовж цих двох років не виходила в світ без сюжету чи публікації про Євро. Ну добре, признаюсь, трохи перебільшила. Моя районна газета про Євро майже не писала. Навкруги масова істерія: всі готуються, всі говорять про Євро. Принаймні так у Львові. Хоча думаю і в Тернополі не інакше.

І от їду я в тому тролейбусі, і мимоволі прислухаюся до захопленої розмови двох тіток:

– Я сваіх уже предупрєділа, чтоби к іюню сєжджалі. Сказала, как толька закончетса Євро, смогут вернутса на квартиру.

– Я своїм тоже сказала, щоб з’їхали до іюня, а вони, представляєш, почали просити шоб не виганяла, бо в них екзамени.

– Та какіє екзамени, все інстітути работают до іюня. Вот Франка, і Политехника і Медецинский.

– Та вони в Комерційній академії учаться.

– А да… Не повезло тебе сосєдушка… Люді с Європи єдут, у ніх же такоє деньжищє!  Буду квартиру сдавать за 100 євро в сутки.

Я почала хихотіти і тітки вирячились на мене. Ледь стрималась,щоб не засміятись, коли вони знову взялися рахувати свої казкові майбутні прибутки зі здачі у найм квартири.

Виглядали жінки, як діти, і  такими  ж наївними є їх плани. Ну  по-перше, у Львові вдосталь готелів, хостелів, мотелів, та ще й гуртожитки студентські готують, аби приймати гостей. По-друге, європейці  не такі дурненькі, щоб винаймати квартири, переважно у чорта на рогах, з не дуже, м’яко-кажучи, придатними умовами для життя, та ще й за 100 євро. По-третє, це футбольні фанати.  Перебуваючи у тонусі, радості чи розчаруванні, вони, ту ж квартиру можуть рознести вщент за секунду.  Потім заробітку тіток не буде вистачати, аби полагодити те помешкання.  Але вони щиросердно вірять,   що євро принесе їм величезні прибутки… Ну що ж, нехай і далі надіються… Та й саме Євро у Львові буде, лиш кілька днів.

 

Вилізши з тролейбусу я почимчикувала додому. Я зазвичай трамваєм добираюсь, але вони зараз не їздять,  через ремонтні роботи, до Євро.  Не встигла я зайти у своє студентське житло,  як мій мобільний телефон розривався крикливою мелодією вхідного дзвінка. По той бік слухавки  я почула розпачливий голос двоюрідної сестри:

– Ліля, ти будеш в Теребовлі 12 травня?

– Та в мене сесія починається.

– Та це вихідний!

-О, в мене екзамени були й в неділю, і на Щедрий Вечір. А що таке?

– Та ті придурки перенесли випускний на 12 травня! Через Євро!!! Боже, а в мене плаття легке, обіцяють холоди на травень. Хто мене нафарбує, якщо ти не приїдеш??? Хто мене пофотографує?

О так! Теребовля  і тисячі таких містечок це важливий стратегічний  пункт в проведенні  Євро-2012! Невже владі начхати на випускників, які готувалися до цього свята протягом року? Розумію що це наказ міністерства, але не думаю, що школярі зі своїм святом нашкодять проведенню Євро.  Хоча, нащо робити випускний після тестів в червні, якщо можна зробити до них у травні? Нехай наша молодь померзне. Нехай готується до самостійного життя.

Нарешті, заваривши чаю і зручно вмостившись, я взялась до книжки.  Відкрила на останній сторінці прочитати анотацію, а там як грім серед ясного неба:

“Геніальний композитор Яків отримує від свого брата, політтехнолога, незвичну пропозицію – створити симфонію до відкриття Євро-2012…”

Ну все! Як на один день, то Євро забагато!  Не дочитавши навіть анотації,  я одразу закинула книжку до стосів підручників та конспектів.  Може прочитаю її після Євро-2012.