Військовий став капеланом – історія Олега Міщенка з Тернополя

Олег Міщенко з Тернополя — військовий капелан 44 окрема артилерійська бригада імені гетьмана Данила Апостола, старший лейтенант капеланської служби.

Чоловік навчався у Дніпровській духовній семінарії.

Долучився до армії ще у 2018 році, тоді був зв’язківцем. У 2023 році, після реформи капеланської служби, став військовим капеланом.

За його словами, у 2023 році в українському війську офіційно з’явились капелани, а раніше священники могли виконувати капеланський супровід, як волонтери.

Олег мав освіту, яку здобув у семінарії, то ж йому запропонували стати капеланом.

“Якщо порівнювати з історичної перспективи, то роль капелана сучасного в українському війську найбільш схожа до ролі капелана в австро-угорській імперії. Навіть назва капелана в Австро-угорській імперії передає всю суть сучасного капеланства. Він називався фельдкурат, а це означає — польовий священник”.

Олег Мущенко розповів, що спочатку вагався, чи бути йому капеланом.

“Це велика відповідальність, бути військовим капеланом, але я згадав слова з Євангелія, восьмий розділ від Матвія: “Хто посоромиться мене, слів моїх, тому посоромиться Син людський, коли прийде у славі своїй”. Я тоді зрозумів, що соромитися цих речей не можна, я погодився і вже кілька років я військовий капелан у своїй рідній бригаді”.

Зараз чоловік служить на запорізькому напрямку. Він розповів, чому обрав 44 бригаду.

“У військових цієї бригади високий професіоналізм, висока ефективність виконання завдань. Це відчувається у всьому: у ставленні командира до підлеглих, до обов’язків, у ставленні хлопців до роботи. Вони із захопленням, з вогнем у серці розповідають на вогневих позиціях про свою роботу, про роботу гармати. Ти дійсно відчуваєш, що ці люди — професіонали своєї справи. Артилерія змінює хід битви, хто б що не казав, які б не були зараз сучасні технології, але артилерія — це дуже важливо”.

За словами капелана, на службі він побачив, як війна відкриває сутність людей.

“Я утвердився у вірі, бо війна загострює, показує все на поверхні. Виходять на поверхню як і негідні вчинки людей, якась людська байдужість, так і хороші вчинки, героїчні. Коли ти бачиш героїчні вчинки людей, вони настільки своїм світлом перекривають весь негатив, що ти просто не можеш цим не надихнутися”.