Не кожен біль у спині — до операції: нейрохірург про головні симптоми небезпеки

За словами лікаря, сучасні європейські протоколи дозволяють лікувати біль у хребті консервативно приблизно 3–4 тижні — якщо немає порушень рухів та функцій тазових органів.

— Якщо пацієнт контролює сечовипускання і стул, немає слабкості в кінцівках, тоді є час на медикаментозне лікування, блокади та фізичну терапію, — пояснює нейрохірург.

Втім існують так звані “червоні прапорці”, коли звертатися до лікаря потрібно терміново.

Перший небезпечний симптом — порушення сечовипускання. Наприклад, коли після фізичного навантаження або підняття важкого вже наступного дня з’являється затримка сечі. Це може свідчити про ураження нервових структур і є показом до невідкладного втручання.

Другий “червоний прапорець” — слабкість у кінцівках. Якщо людина помічає, що стопа починає “провалюватися”, нога ніби тягнеться під час ходьби або з’являється виражена слабкість — це також привід негайно звернутися до нейрохірурга.

Якщо ж упродовж 3–4 тижнів консервативного лікування біль не минає, препарати не допомагають або починають з’являтися рухові порушення, тоді вже розглядається оперативне втручання.

Лікар наголошує: одна з найбільших проблем — це надто пізнє звернення пацієнтів.

— Люди часто дуже довго лікуються самостійно або лише консервативно. А коли приходять пізно, деякі порушення можуть бути вже незворотними, і навіть операція не завжди здатна повністю їх відновити, — каже Олександр Журавльов.

Швидкість відновлення після операції залежить від кількох факторів: обсягу втручання, ступеня пошкодження тканин та віку пацієнта. Чим менш травматична операція — тим швидша реабілітація.

Наприклад, після ендоскопічного видалення грижі пацієнт може відновлюватися 1–2 дні, тоді як після великих стабілізаційних операцій період відновлення може тривати до місяця.

Окремо лікар звертає увагу на помилки під час реабілітації. Найчастіше пацієнти намагаються відновлюватися самостійно — шукають вправи в інтернеті та не перебувають під контролем спеціалістів.

— Через місяць вони нерідко повертаються знову з болем. Реабілітація повинна проходити під контролем реабілітолога або у спеціалізованому відділенні, — підкреслює нейрохірург.

За його словами, сучасний підхід до післяопераційного відновлення значно змінився. Багато пацієнтів можуть вставати та ходити вже у день операції.

Повернення до звичного життя зазвичай займає від одного до трьох місяців. Наприклад, після мікродискектомії протягом місяця небажано сидіти, тому людина не може одразу повернутися до роботи за комп’ютером чи звичних побутових навантажень.

Пацієнти після стабілізуючих операцій проходять постійний контроль: комп’ютерну томографію, регулярні огляди та довготривале диспансерне спостереження. Лікарі контролюють положення конструкцій, можливі зміщення та інфекційні ускладнення.

Щодо фізичної активності, то тут усе залежить від виду спорту. Одним із найкращих методів відновлення лікар називає плавання, адже у воді зменшується навантаження на хребет, зміцнюється м’язовий корсет та покращується профілактика повторних проблем.

Біг, за умови нормального відновлення, у більшості випадків дозволяють приблизно через місяць після операції.

Водночас статеве життя після операцій, якщо не йдеться про надмірні фізичні навантаження, зазвичай не має суттєвих обмежень.

Окремо нейрохірург розповів про страх пацієнтів перед операцією. За його словами, консультація нейрохірурга не означає автоматичного рішення про хірургічне втручання.

— Людина не “йде одразу в операційну”. Вона приходить насамперед на консультацію. У 90% випадків це обговорення і вибір тактики лікування, — пояснює лікар.

Пацієнтам радять отримати кілька думок різних спеціалістів, адже для кожного випадку підхід індивідуальний. Комусь достатньо блокади або консервативного лікування, а комусь потрібна операція.

Перед хірургічним втручанням пацієнти проходять повне обстеження, консультації терапевта, кардіолога та анестезіолога. Медики детально пояснюють, як проходитиме операція, анестезія та післяопераційний період.

— Найгірше для пацієнта — це невідомість. Коли людина розуміє, що саме відбуватиметься, страх значно зменшується, — каже Олександр Журавльов.

Лікар додає, що сучасна анестезія сьогодні є значно безпечнішою та контрольованішою, ніж раніше: пацієнти швидко засинають і прокидаються без тривалого важкого післянаркозного періоду.

За словами нейрохірурга, головний принцип сучасного лікування — це безпека, інформованість пацієнта та спільне прийняття рішення разом із лікарем.