Чому так познущались над молодим хлопцем у Вишнівці

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Стаття підготовлена на основі матеріалів архівно-кримінальних справ, які зберігаються в Управлінні СБУ Тернопільської області

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

 14 серпня 1944 року

Секретарю ЦК КП(б)У Хрущову Н.С.

Активізація бандитських формувань має велике місце у Вишнівецькому, Ново-сільському, Лановецькому та інших районах області. Тому прошу Вас, Микита Сергійович, дати вказівку Наркому НКВС і Командуючому Українським Військовим округом військ НКВС направити в Тернопільську область бригаду військ НКВС для повної ліквідації бандитських формувань

 Секретар Тернопільського обкому КП(б)У (І.Компанець)

Вже на початку вересня 1944 року у Вишнівецький район прибула група внутрішніх військ НКВС Українського округу 21-ша стрілецька бригада, яка налічувала 286 військових для активізації посилення боротьби з місцевими українськими патріотами, борцями за незалежність. На початку січня 1945 року бюро Тернопільського обкому КП(б)У розробило постанову.

 ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

 18 січня 1945 року

Особлива папка

Постанова Бюро Тернопільського обкому КП(б)У від 18 січня 1945 року

Про посилення боротьби з українсько-німецькими  націоналістами на території Тернопільської області і зобовязати секретарів РК КП(б)У намітити конкретні міроприємства по виконанню рішень ЦК КП(б)У “Про посилення боротьби з українсько-німецькими націоналістами на Західних областях України” та міроприємств затверджених цим рішенням. Всі енкаведисько-військові операції по лінії органів НКВС і НКДБ з метою знищення місцевих бандоформувань провести з 20 січня по 25 лютого, а саме здійснити суцільну перевірку населених пуктів у Вишнівецькому районі. Операцію провести опергрупами УНКВС, УНКДБ, 2256 батальону військ НКДБ. Повністю реалізувати покази заарештованих членів ОУН у Вишнівецькому районі. Повністю закінчити у Вишнівецькому районі розширення агентурного  апарату, забезпечивши їм конспіративні квартири і секретні таємні місця для передачі інформації.

Секретар Тернопільського Обкому КП(б)У (І. Компанець)

Цю постанову було розглянуто на засідання Вишнівецького РК КП(б)У, де були присутні керівники силових структур району, а саме начальник РВ НКВС   старший лейтенант Авдохін, начальник РВ НКДБ Волков. Там детально обговорили питання щодо нещадної боротьби з борцями за волю України на нашій території. Основним обєктом цієї боротьби стали воїни УПА, члени ОУН, їхні сімї і ті хто підтримував вояків Української Повстанської Армії. Там і розглядалося питання, яке під грифом “ТАЄМНО” прийшло з Тернопільського обкому КП(б)У щодо привселюдного показового повішання одного з молодих  місцевих патріотів, щоб більше залякати місцеве населення. Було рекомендовано цю страшну акцію провести при великій кількості місцевого населення з виступами активних комуністів. Також зобовязали районний відділ освіти забезпечити на ці криваві події і учнів старших класів. В кожному класі Вишнівецького району провести виховну годину, присвячену цій страшній показовій події. Було прийнято рішення все це здійснити  у день, коли в Вишнівці відбудеться базар. А це було кожного поднеділка. Райкомом  КП(б)У була дана вказівка Авдохіну для цієї показової вистави підшукати і порекомендувати на страту молодого хлопця віком 20-30 років , вояка УПА.  І тут старший лейтенант згадав, що місяць тому сам допитував одного з місцевих повстанців, який був в СБ ОУН сотні “Сокола” і практично нічого не хотів видавати про вояків УПА. Постійно говорив тільки те що вже знали енкаведисти. Хоч і його били, катували, мучили голодом і холодом та погрожували страшними розправами. А він був незламний і ще Авдохін його за це зненавидів. Хоч і його відправили в Кременець але там його ще не судили. Отже все рішалось тут у Вишнівці.

Коло мене на робочому столі Справа №18107  ГОМЕНЮКА ЯКІВА ДАВИДОВИЧА. Я у скороченому варіанті постараюсь передати читачу зміст цих документів.

ПРОТОКОЛ затримання 20 листопада 1944 року м. Вишнівець.

Я, відповідальний черговий Вишнівецького РВ НКВС уповноважений Зарудний склав протокол затримання на доставленого оперативною групою Вишнівецького РВ НКВС ГОМЕНЮКА ЯКІВА ДАВИДОВИЧА 1922 року народження, жителя села Лози Вишнівецького району Тернопільської області, українець, безпартійний, не одружений, освіта три класи, з сімї селян, з його слів не судимий.

Підозрюється до принадлежності до банди УПА, а саме до СБ ОУН. На основі статті  98 КК УРСР помістити ГОМЕНЮКА ЯКІВА ДАВИДОВИЧА в камеру попереднього заключення до виявлення обставин справи.

Відповідальний черговий  Вишнівецького РВ НКВС уповноважений Зарудний.

ПРОТОКОЛ особистого обшуку

Я, уповноважений Вишнвецького РВ НКВС Шегеда 20 грудня 1944 року в селі Лози Вишнівецького району Тернопільської області  при понятих: КАЗНОВЕЦЬКИЙ АФАНАСІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, житель села Котюжини та ГОРОШКО МАКАР ІВАНОВИЧ, житель села Котюжини і  провів обшук у затриманого ГОМЕНЮКА  ЯКІВА ДАВИДОВИЧА у якого при затриманні та проведені обшуку було виявлено: граната з детонатором зразка 1942 року  Ф-2 (одна), записка на білому папері  написана олівцем (лист), записка на розовому папері підписана “МОК”, дві фотографії дівчат. Всі вказані  матеріали прикріплені до документів.

УПОВНОВАЖЕНИЙ РВ НКВС ШЕГЕДА

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

ПРОТОКОЛ допиту затриманого   ГОМЕНЮКА  ЯКІВА ДАВИДОВИЧА 20 грудня 1944 року.

 Я, начальник Вишнівецького РВ НКВС старший лейтенант державної безпеки Авдохін цього числа допитав затриманого  ГОМЕНЮКА  ЯКІВА ДАВИДОВИЧА.

“Мене  затримали 20 грудня 1944 року о 10 годині ранку в хліві громадянки села Лози Бреги Євдокії Іларіонівни де я переховувся. При затриманні у мене була граната, дві записки і дві фотографії.  Одна записка була написана на рожевому папері. Її писав мій брат, якому тринадцять років і його звати Василь.   Там було написано який одяг передала моя мама на зберігання Харчуку Микиті .  А в УПА я поступив в серпні 1943 року і тоді мені дали кличку “Шум”.  Одного вечора до мене до хати прийшов станичний села Лози  Борейко Леонід, по батькові я не знаю. Сам він родом з Вишнівця. Його кличка була “Круг”. Він мені сказав, щоб я поступив в УПА і був там звязковим. Я дав згоду і мені тоді дали кличку “Шум”.   (Борейка Леоніда Васильовича заарештували 24 квітня 1944 року). Я здійснював свої повноваження звязкового між селами Лози і Кривчики. Грипси я поставляв Самборському Івану Якимовичу, який мав псевдо “Круча”. Тепер я не знаю де він перебуває. А ці листи я отримував від Борейка Леоніда. Я також носив ще одному звязковому в селі Кривчики, це Сендецький  Микола, кличка “Лопух”.   Коли я був звязковим то переніс коло двадцяти листів від Борейка Леоніда.  Коли прийшли радянські війська, то я став переховуватися щоб не йти на фронт.  Я тоді став переховуватися з своїм односельцем Цісарем Яків Івановичем. У нього була кличка “Локоть”. Він був у свому селі Лози заступником господарчого в УПА. А вбили його військові з Вишнівця у вересні 1944 року, коли він тікав від затримання. Ми тоді переховувалися у нього в хліві.  29 листопада 1944 року в мене в дома був обшук. Мене шукали і хотіли затримати. Тоді там було знайдно пістолет, системи “наган”, гвинтівка і військова червоногвардійська шинель. Також була велика польова, сумка де були важливі документи УПА та СБ ОУН. Також військовий прапор УПА. Хто це у мене залишив, я не знаю і не можу підтвердити. Але це все не моє.

Я добре знаю жителя села Бутин Червінського Антона Йосиповича. У нього є дочка з якою я добре знайомий і ми часто зустрічалися. Я приходив  у село  Бутин до неї на вечерниці. Я до них ніколи не приходив з зброєю. В СБ ОУН я не перебував.

Я знав таких членів УПА: Борейко Леонід псевдо “Круг”, житель села Лози. Самборський Іван Якимович, псевдо “Круча”. Чернявський Василь Митрофанович, кличка “Вишня”. Тимчук Василь, кличка “Голуб”. Волохатий  Володимир Петрович, псевдо “Гонта”. Зеленко Петро Якович, псевдо “Чорноморець”. Брега Петро Григорович, псевдо “Клин”. Хмілевський Калина  кличка “Туман”.   Сендецький Микола Капітонович, псевдо “Хмурий”. Більше я нічого сказати не можу бо нічого не знаю.”

Гоменюка Яківа допитували кожного дня, але так як він нічого нового не повідомляв, то і не писали протоколу.  Його били, знущалися, катували, морили голодом, тримали у підвалі Вишнівецького костелу де був страшний холод.

ПРОТОКОЛ допиту затриманого   ГОМЕНЮКА  ЯКІВА ДАВИДОВИЧА 24 грудня 1944 року.

 “ Так, тепер я признаюся, що гвинтівку і шинель я отримав у сотні “Сокола”, а саме від помічника “ Сокола”, який має кличку “Гірчиця”. Ми тоді ходили цілою групою в Заложецький район. Через два дні походу він дав мені зброю. Та ще дав польову сумку. А пістолета а сам вкрав у сотника “Сокола” перед тим як тікати з його війська. 14 вересня мені надали нову кличку “Мок” і я був призначений комендантом СБ ОУН в сотні “Сокола”. Це призначення відбулося в селі Раковець Вишнівецького району. Сотнею керував Кутрань Микола Макарович, псевдо “Сокіл”, родом з села Снігурівка Вишнівецького району. Його заступником був “Чупринка”. Хто і звідки я не знаю. Чотовим був “Супрун”. Я його також не знаю. Інших і не знаю. Це все що я можу сказати.”

 

ПРОТОКОЛ допиту затриманого   ГОМЕНЮКА  ЯКІВА ДАВИДОВИЧА 26 грудня 1944 року.

 “ Так, я брав участь у військових операціях СБ ОУН по виявленню людей, які співпрацювали з Вишнівецьким РВ НКДБ і їх знищували. Я брав участь у ліквідації жителя села Великий Раковець Вишнівецького району Мандибури Матвія Савовича 1927 року народження. Його вбили на хуторах коло села Очеретно Почаївського району і закопали. Сам я його не вбивав. Він був нашим трибуналом засудженим до вищої міри покарання. Були засудженні і інші, але я їх не знаю як звати. Я, як комендант СБ ОУН ставив на документах про смертну кару свої підписи, а саме “Мок”. У моїй половій сумці зберігалися всі документи СБ ОУН і там ще були підписи на смертну кару: Рощинський Іван Лентійович з села Дрогомірчани Лисницького району  Станіславської області та Знадини Володимира Степановича з Заложецького району Тернопільської області. Рощинського затримали коло села Гніздичне два місяці тому. Він вислідковув за сільськими хлопцями і все записував. Свої звіти я зберігав у себе, але кожного місяця я писав розширений звіт про роботу СБ ОУН сотні “Сокола” і передавав на підпис Кутраню Михайлу а потім надрайонованому “Скалі”. Куди він дальше передавав я не знаю. Сотня “Сокола” в цей осінній час 1944 року злійснила багато нападів на солдат  НКДБ. Так у вересні місяці 1944 року був здійснений напад на три військових машини, які перевозили продукти і військову одежу для солдат. Машини були пошкоджені, а все що було на машинах перегрузили на вози. Водіїв відпустили. Тоді нікого не вбили. Сотня “Сокола” мала резервні склади зброї, але де саме розміщалися ці схрони, я не знаю. Було багато схронів з продуктами, але де вони були розміщені мені також невідомо. Так у вересні 1944 року був здійснений напад на млин в селі Перемерка Лановецького району. Цією операцією керував “Гірчиця”. Там була в млині вже готова мука, яку мали відправити на фронт для солдат. Але муку серед ночі забрав “Гірчиця” і вивіз десь на Вікнинські хутори. Знаю, що до кожного села був доведений план здачі муки. Відповідав за це “Гірчиця”. Але де він зберігав продукти мені не відомо. Мені було відомо що сотня “Сокола” мала намір здійснити військовий напад на райнний центр Вишнівець. Там планувалося спалити військові машини, спалити приміщення РВ НКДБ І РВ НКВС. Я так і не знаю хто забрав у ночі Хмілевську Зосю з її мамою в селі Лози. Це були мої сусіди. Це не могли зробити наші хлопці.  З мого села Лози в СБ ОУН були Горошко Матвій який жив на квартирі у Бреги Наталки. Його кличка “Бурлак”.  Дячина Тимофій, він десь переховується і я його давно не бачив.”

Це всі протоколи допитів, які були проведенні у Вишнівці. 29 грудня 1944 року Гоменюка Якова перевели у Кременецьку тюрму. Спочатку його допитували і аж 4 січня 1945 року почали вести протокол.

ПРОТОКОЛ допиту затриманого   ГОМЕНЮКА  ЯКІВА ДАВИДОВИЧА 4 січня 1945 року. Місто Кременець.

Я, заступник начальника слідчого відділу НКДБ в Тернопільській області Матвеєв допитав обвинувачуваного ГОМЕНЮКА  ЯКІВА ДАВИДОВИЧА.

 “До початку війти з німцями, я робив на будівництві дороги Корначівка — Вишнівець. Коли німці прийшли на наші землі то я займався в дома сільським господарством. В ОУН я поступив в серпні 1943 року.”

Дальше повторюється вся така сама інформація, що Гоменюк доповідав слідчому Авдохіну у Вишнівці.

(Продовження буде)

МАТЕРІАЛИ ПІДГОТУВАВ ОЛЕГ КРИВОКУЛЬСЬКИЙ

 

 

Коментарі вимкнені.