Однострій допоміг популяризації Пласту, вважає тернопільська пластунка Неоніла Наконечна

18-21 квітня, в рамках святкування 100-ліття Пласту в Україні, у Тернополі пройдуть Дні Першої Пластової Присяги.

З такої ювілейної нагоди «Погляд» цікавився у пластунів «старого гарту», чи пам’ятають вони, як святкували день народження організації раніше, чим запам’яталося їм їхнє заприсяження, яким був Пласт колись і чи сильно змінився тепер.

Неоніла Наконечна, член НСОУ Пласт з 1994 року. Зараз проживає і працює в м.Київ.

Я прийшла в Пласт навесні 1994 року, незадовго до Дня Пласту. Все відбулось якось дуже по-пластовому алярмово (швидко – прим. ред.). Я просто зайшла в домівку (приміщення організації – прим.ред.) і сказала, що хочу пластувати. Станичним (головою осередку – прим.ред.) у той час був Олесь Рокіцький. Він відповів: «Добре, але мусиш пройти навчання – вишкіл попередньої пластової підготовки (ВППП)».

У той час про Пласт ще мало говорили, і ще менше знали. Тому досить часто проводились такі вишколи попередньої пластової підготовки для потенційних та нових членів організації.

На мої запитання де, коли і що це таке, була відповідь: «Через два дні. В Олесько. Ось маршрут. Все решту тобі там розкажуть».  А після триденного семінару, слово “вишкіл” уже здавалось самим безневинним з усіх, адже довелося дізнатися ще багато специфічних, пластових, незрозумілих пересічному громадянину, термінів.

Отож, уже на момент відзначення Дня Пласту 1994 року, я вже мала перероблений з татової сорочки і старої шкільної форми однострій, знала багато нікому незрозумілих слів, і мала тверде переконання, що всі пластуни 12 квітня ходять цілий день у одностроях. Не знаю, чи збереглась ця традиція до сьогодні, але в той час ми всі її дотримувались. Отак я, у своєму першому однострої, пішла в інститут на пари. Єфект був, як у Вєрки Сердючки на Євробаченні (сміється – прим.ред.). Але, думаю, що популяризації Пласту в ці роки це таки помогло, бо люди з якими я вчилась, по сьогоднішній день при зустрічі запитують, чи я ще належу до цієї організації.

Довідка «Погляду»

Пластова присяга – це добровільна, зазвичай прилюдна і урочиста заява, якою пластун зобов’язується безумовно та невідклично дотримуватися Пластового Закону та Трьох Головних Обов`язків, працювати на користь Пласту та українського суспільства, а також не зробити якогось злого діла, хоч би які труднощі чи небезпеки довелося б поборювати. Автором тексту скаутської присяги є британець Роберт Бейден-Поуел. В Пласті сучасний текст Присяги запровадили наприкінці 1940 років. Текст присяги: “Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові і Україні, допомагати іншим, жити за Пластовим Законом і слухатись пластового проводу”.

Люба Вовк, “Погляд”