20 років тому День Незалежності для Тараса Юрика асоціювались з відчуттям чогось великого, нового, і дуже очікуваного

День проголошення Незалежності України повертає пам’ять багатьох громадян нашої держави у ті буремні часи, коли розвалилась могутня імперія. Тоді дорослі і малі громадяни новонародженої України були схвильовані, адже байдужих до долі держави не було. Підтвердженням цьому є спогади наших учасників, які розповіли «Погляду» про свої переживання у цей переломний момент 20 років тому. Хтось очікував на обіцяне владою житло, хтось – прагнув стати піонером чи комсомольцем, а ще хтось щиро вірив у те, що мрія про незалежність стане реальністю.

Тарасу  Юрику в час проголошення незалежності було 10 років, у той час він навчався в загальноосвітній школі І-ІІ ступенів с. Кобилля, Збаразького району.
–  Мені відомі факти, які передували проголошенню незалежності, але дитячі спогади скоріше асоціювались, з піднесеними позитивними емоціями батьків, відчуттям чогось великого, нового, і дуже очікуваного, – каже Тарас. – Говорили дуже багато, оскільки батьки були активними учасниками, всіх національно-патріотичних мітингів, які передували цьому дню. Пам’ятаю загальний стан ейфорії в селі, де всі сусіди бігали один до одного, перепитували, чи справді це сталось, ділились думками про майбутнє, але разом з тим, як на мене, не до кінця вірили, що ця подія відбулась. Особисто для мене, зміни найбільше були відчутні, все таки, в релігійному плані, оскільки з’явилась можливість ходити в церкву, відзначати релігійні свята такі як: Різдво, Великдень, та інші традиційні християнські свята. День Незалежності обов’язково святкую, як правило завжди з друзями, намагаюсь в цей день обов’язково сходити в церкву, відвідати святкові заходи.

«Погляд» нагадує читачам, що з нагоди святкування 20-ї річниці з дня Проголошення Незалежності України відбудеться маса заходів, серед яких кожен  тернополянин зможе обрати собі дозвілля до душі.