Іграшки для дорослих дітей Людмили Блищак

Майстриня народних промислів і художнього моделювання Людмила Блищак із Кременця створює ляльки понад десять років і за цей час виготовила їх більш як сто. Це і ляльки-мотанки, і тільди, а ще працює у панчішній техніці. Її герої та герої дуже різні — домовички, гноми, сніговики та снігурки… Об’єднує їх казковість, а коли майстриня описує свої роботи, каже, що вони душевні, позитивні, а ще — чудернацькі. «Мої ляльки для дорослих. Але всі ми родом з дитинства, тому у кожного всередині живе маленька дівчинка чи хлопчик. Попри вік, буденність ми хочемо уваги, любові, подарунків», — говорить майстриня. Детальніше про ляльковий казковий пані Людмили ми й поговорили

— Чим вам подобається створення ляльок? Що підтримує інтерес до них ось уже стільки часу?

— Створення ляльок це — відокремлення від метушні, занурення у внутрішній світ, це релакс, душа, задоволення, психотерапія, а ще визнання…

— Мабуть, як і кожне хобі, крім створення нового, лялькарство допомагає зазирнути всередину себе. Розкажіть про ті грані, котрі відкрили у собі завдяки цьому хобі.

— Як то кажуть, — в кожній хаті по лопаті. Тобто, у кожного з нас є свої життєві труднощі, проблеми, негаразди чи важкі часи. Саме стукіт швейної машинки, запах клею допомогли мені свого часу опанувати себе та відновитись.

— Коли говорити про розвиток, то як думаєте, у чому полягає майстерність створення ляльок?

— Потрібно розуміти свою ціль та мету, а для того, аби їх досягти, потрібне бажання, постійне вдосконалення, а ще самокритика.

— Як вважаєте, що відрізняє добре виконану іграшку від погано? Що ви завжди вкладаєте у свої вироби?

— Акуратність і професійність. А ще душа й любов. Люблю всі свої іграшки. Найбільш мені сподобалася серія сніговиків. До речі, планую продовжити, але замінити сніговиків на скандинавських закоханих гномів.

— А ще у вас є домовички. Як вони з’явилися?

— Домовиків вважають оберегом домівки, тому їх шанують, у них є своя історія, але є й ті, котрі їх не сприймають. Як з’явилися — навіть не знаю. Знаю, що сподобалися вони мені своєю добродушністю. Тому я їх люблю. Їхній образ склався із легенд і казок, з добрих старих мультфільмів. У домовичка обов’язково має бути борода та мішок усякого добра, а ще — душа. Саме душевною добротою мені приглянувся цей образ.

— Які роботи передують власне створенню ляльки — як продумуєте образ?

— Вони мною керують. Задумує одне, а виходить інше. Завжди так. Наприклад, якось хотіла зробити п’яну, сексуальну Снігурку, а вийшли грудаста жіночка з качалкою.

— І наостанок. Порадьте щось тим, котрі ще не бралися за хобі та втілення придуманих образів. Чому це варто зробити? Що вам дає творчість?

— Я багато років соромилась свого захоплення. Боялась осуду, не сприйняття. Чому це варто зробити? На це запитання варто відповісти кожному особисто. Для мене це — задоволення, захоплення, релакс, прибуток, визнання, нові знайомства, фестивалі, радість тощо. Я їх люблю. А найбільш до вподоби, коли моя лялька викликає сміх, а відповідно — хороший настрій.

Інна Віконська

Фото надала Людмила Блищак