“Або пан або пропав”, – уродженка Тернопільщини Іванна Кобєлева на Майдані від самого початку

Уродженка Тернопільщини, а нині мешканка столиці Іванна Кобєлева за свої переконання стоїть на Майдані від самого початку.
– Я вийшла на Майдан Незалежності у п’ятницю, 22 листопада, зі своїми колегами. Ми намалювали плакати і, незважаючи на дощ, стояли цілий вечір. Відтоді щодня ходимо на Майдан хоча б на кілька годин. Проте, якщо до 29 листопада мета була одна, то після подій ночі на 30-те число мета стала іншою, думаю, як і в багатьох. Кривавий розгін «Беркутом» молодих хлопців і дівчат, які мирно мітингували у центрі Києва, усе змінив. Ми всі вийшли у суботу на Михайлівську площу. З того часу мета змінилась. Це вже не просто бажання євроінтеграції. Потрібна зміна влади, зміна системи. Люди не хочуть жити в країні, де мирних студентів розганяють спецпідрозділи, де зникають люди, де платять хабарі, де відбирають підприємства.
– Яка атмосфера панує зараз серед мітингуючих? 
– Всі розуміють, що здаватися не можна, бо розпочнуться репресії. Уже розпочалися щодо тих хлопців, які були на Банковій, коли люди штурмували Адміністрацію Президента, автомобілістів, які їхали колоною в Межигір’я.
Моя подруга родом з Кривого Рогу мерзне разом з нами на Майдані. Мій друг із Запоріжжя зараз тут, у Києві. У нас ночував знайомий із Харкова. Сьогодні я зустріла приятелів із Донецька. Не кажучи вже про Львів, Тернопіль, Рівне, Вінницю. Як розповідають мені друзі зі Сходу, там бракує інформації, особливо тим, хто її черпає лише з телебачення. Але те, що у Донецьку люди не прийшли на мітинг Партії регіонів, значить, що вони підтримують Євромайдан.
– Як на твою думку, чи здатен хтось із лідерів опозиції очолити країну в разі відставки президента, чи теперішній Майдан – це знову можливість для них під шумок підвищити свій рейтинг і дорватися до влади. 
– Іншої опозиції у нас немає.
– Що буде після Майдану, чи буде краще і чи буде взагалі щось? Можливо, люди просто перегорять і на тому все?
– Тут два варіанти, судячи з останніх подій, – або пан або пропав. Себто або щось буде (а все, що не стається, то на краще), або нічого не буде – і тоді продовжаться політичні репресії. Я вірю в краще. Зараз Київ весь у синьо-жовтих прапорах, у центрі сигналять машини на підтримку мітингувальників, а гасло «Слава Україні» перестало бути дивовижею. Кожен киянин знає, що на нього треба відповідати: «Героям слава!».

Ганна Хіночик, “Дзеркало плюс”

загрузка...

Comments are closed.