Два найновіші видання історико-документального роману Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр» репрезентувала в Тернополі донька автора

Два найновіші видання історико-документального роману Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр» репрезентувала в Тернополі донька автора Лариса Лісовська. Участь у заході взяли Богдан Горбовий — перекладач, заступник голови Товариства наукових викладів ім. Петра Могили, Ярослав Любенко — голова секретаріату товариства «Тернопільщина» у Львові та Вікторія Садова — заступник директора музею «Тюрма на Лонцького» (м. Львів). Книгу вже представили читачам Дніпропетровська, Полтави, Львова, Івано-Франківська.

…Лариса Лісовська народилася в 1946 році в Німеччині, в таборі для переміщених осіб, куди її батьки втекли зі Львова. Через два дні після появи на світ дочки Юрій Городянин-Лісовський (справжнє прізвище письменника, від перших складів його частин утворене псевдо — Горліс. — Авт.) пішов на зустріч із представниками американської та англійської розвідки й більше не повернувся. Свідок стверджував, що він сів у машину, тож можна припустити, що до людей, котрих добре знав.

Уже від мами Лариса дізналася, що її батько — уродженець Полтавщини, учасник українських визвольних змагань 1918-1922 років, старшина армії УНР, видатний громадський діяч та письменник Юрій Горліс-Горський. Мама розповідала, що його книги, особливо «Холодний Яр», дуже шанують патріоти України.

Із чотирьох років Лариса Лісовська мешкала в Сполучених Штатах. Але, як сама каже, виросла на чужині українкою. Уперше приїхала на батьківщину своїх батьків у 1994 році. Тоді з превеликим здивуванням і розчаруванням дізналася, що всі видання «Холодного Яру» далекі від оригінального тексту 1934 року, виданого за сприяння митрополита Андрея Шептицького.

Пані Лариса пригадує, що її матір давала згоду на видання книг свого чоловіка, але й припустити не могла, що вони дійдуть до читача в настільки перекрученому й скороченому вигляді, тому дуже обурилася і попросила доньку врятувати творчу спадщину батька.

— Тому я й приїхала в Україну і живу у Львові, — каже Лариса Лісовська. — Зовсім не розумію, як можна міняти авторське слово, перекручувати факти, скорочувати чи змінювати текст. Та якщо закон в Україні це дозволяє, то що я можу зробити? Тільки видавати автентичні версії!

І ось нарешті оригінальний текст «Холодного Яру» побачив світ у Києві в серії «Бібліотека націоналіста». А у Львові в рамках проекту «Збережемо літературну спадщину Юрія Горліса-Горського» вийшло ще одне видання роману. Крім автентичного тексту, в ньому містяться огляд усіх видань, які коли-небудь з’являлися в світі, розповіді про місця, де жив і працював автор, світлини, документи, унікальні карти тощо.

Упорядник цієї книги Богдан Горбовий підтверджує: всі видання, що з’являлися в Україні з 1992 року, скорочені й перероблені без дозволу сім’ї Лісовських. Саме тому пан Богдан повважав за необхідне згадати всі помилки, неточності й перекручення у 35 сторінках передмови.

— Ми подали зноски, де пояснюємо значення застарілих слів, — розповідає упорядник. — Опублікували секретний лист маршала Жукова до генерала Ейзенхауера, який керував військами Західної Європи, з проханням видати близько ста осіб, де Горліс-Горський — під 38 номером. Можемо уявити, яким ворогом його вважав Радянський Союз. Також у книзі вміщена унікальна карта 1918-1920 років, випущена в Австрії українською мовою, і карта Холодноярської республіки. Також ми подаємо свою версію загибелі Горліса-Горського, яку обґрунтовуємо архівними матеріалами КДБ.

Також під час репрезентації Богдан Горбовий розповів, що вітання «Слава Україні!» прийшло до нас не від УПА, а від холодноярівців. Відповідали на нього «Україні слава!». Територія Холодноярської республіки в 1919-1922 роках об’єднувала понад 25 сіл Чигиринського району Черкаської області. Республіка мала майже 15 тисяч війська. Повстанці називали себе козаками, а вище керівництво — отаманами.

Тогочасні події в околицях урочища Холодний Яр описав у однойменному романі їхній учасник Юрій Горліс-Горський. У 1942 році він (у романі — Юрко Залізняк) поїхав на терени Холодноярівської республіки й був шокований: за два десятиліття радянська пропаганда спотворила історичні факти, все обернула з ніг на голову, витравила з сердець людей українство, витерла з пам’яті правду… Роман «Холодний Яр» став забороненим, бо ж кращого посібника з патріотизму для українців годі знайти в літературі.

Він пережив понад 20 видань. Перед Другою світовою в читальнях «Просвіти» на «Холодному Ярі» виросло покоління незламних борців за волю України. І нині, обговорюючи книгу в Інтернеті, українці обурюються: чому її не вивчають у школах? Адже якби нація виховувала патріотів на прикладі повстанців Холодноярської республіки, Українська держава нині була б зовсім іншою. Адже прочитати роман і не стати патріотом неможливо.

Про це йшлося під час другої частини репрезентації роману в Багатківцях Теребовлянського району. Там Горліс-Горський закінчував писати твір. Учні місцевої школи зустріли гостей хлібом і піснею. Потім їх провели до хати, проборства отця Їжака, де мешкав і працював свого часу письменник, і розповіли про автора та людей, котрі допомагали йому, чимало цікавого. Відтак гості побували в церкві Святого Юра, а в клубі їх зустріли мешканці села й ансамбль «Доля». Завершився імпровізований концерт-репрезентація читанням Вікторією Садовою уривків із книг «Холодний Яр» та Ave dictator! і виконанням Національного Гімну України.

Ліля КОСТИШИН.

Фото Василя БУРМИ.