«Коні не винні», або ринковий нагляд по-тернопільськи

30 травня 2013 року, коли голова Тернопільської обласної державної адміністрації Валентин Хоптян  та голова  Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів Сергій Орєхов підписували угоду про співпрацю між очолюваними ними органами державної влади, підприємці Тернопільщини разом з представниками бізнесу з усіх регіонів України обговорювали проблеми розвитку малого та середнього бізнесу  на  Всеукраїнському з»їзді підприємців у Києві.

За інформацією з сайту Тернопільської ОДА,  керманич області та головний поборник прав споживачів підписували меморандум, керуючись принципами прозорості, врахування громадської думки та забезпечення балансу інтересів населення, бізнесу і влади. У той же час представники бізнесу у столиці намагалися розібратися, які принципи закладені у Закон «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», з прийняттям якого активізувалися органи з ринкового нагляду, серед яких, безумовно, лідером є служба з питань захисту споживачів. Причому, активізація органів ринкового нагляду  зумовила  не підвищення якості та безпеки товарів, які продаються в Україні, а збільшення шалених штрафів з розповсюджувачів продукції за порушення, в яких їх вини абсолютно немає.

Так, підприємець Магега Олег з Тернопільщини  (торгує дитячими іграшками та одягом), не розуміє, за що йому нарахували штрафні санкції у розмірі 4250грн.

«Скарг від споживачів на мене не було, цінники – на кожному товарі, декларації та сертифікати на товар у наявності. А штраф більший, ніж за керування автомобілем у стані алкогольного сп»яніння!», – дивується підприємець.

Виявляється, порушення полягає в тому, що на дитячій іграшці був відсутній Національний знак відповідності,  за що законом передбачено штраф у розмірі від  ста  п’ятдесяти  до  двохсот   п’ятдесяти   неоподатковуваних мінімумів  доходів  громадян (2550 -4250грн.),  а  за повторне протягом трьох років вчинення такого  самого  порушення –  у розмірі від двохсот до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи знають споживачі , яких  захищають органи ринкового нагляду, як виглядає цей «дорогоцінний» знак і чи його присутність на товарі є гарантією якості та безпеки товару – це питання окремої дискусії. Сьогодні підприємців – розповсюджувачів більше цікавить, чому вони повинні нести відповідальність за відсутність знаку відповідності, якщо, згідно з п.4 Правил застосування національного знаку відповідності, знак відповідності наноситься на  продукцію  безпосередньо її  виробниками.

Підприємець з Вінниччини також поділилася досвідом «знайомства» з новим законом, яке їй обійшлося у 8500грн.  І все за те, що на пральному порошку “Gala – Лимонна свіжість” не зазначена дата виготовлення  , а на засобі для миття посуду зображені  «апельсин» та «яблуко».

«Дана продукція продається майже у кожному магазині, добре відома покупцям. Ніякої інформації про те, що ці товари не можна продавати чи про необхідність вилучення їх з обігу  ніде не зустрічала» , – жаліється  жінка.

Однак, наші можновладці «належно» оцінило розумовий рівень українців (ще недавно ми сміялися з американців, для яких на інструкціях до мікрохвильових печей зазначають : «Тварин не сушити!»), а тому пунктом 14 Постанови КМУ від 20.08.2008 року № 717 “Про затвердження технічного регламенту нехарчової продукції» передбачили, що маркування рідкого мийного засобу не повинне містити графічне зображення продуктів харчування, зокрема фруктів, які можуть ввести споживача в оману стосовно його застосування (цікаво, чи багато зафіксовано в Україні випадків прийняття споживачами миючих засобів за фруктовий сік?!).

Відповіді потребує і питання щодо подальшої присутності на полицях магазинів «небезпечних» товарів, за які до суб»єктів господарювання застосовані непомірні штрафні санкції. Адже , відповідно до ст.4 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», метою здійснення ринкового нагляду є вжиття заходів з відповідним  інформуванням про це громадськості щодо «ризикової» продукції та недопущення її  випуску  у  вільний  обіг на митній   території   України.

Безумовно, у цивілізованих країнах людина  та  захист її інтересів – це основне завдання держави. На жаль, в Україні система побудована так, щоб наповнити бюджет (якого постійно не вистачає) штрафами  або створити умови для корупційних податків (адже держслужбовцям у нас мало платять).  А тому з таким принципом нагляду і контролю як пропорційність  заходів  ринкового нагляду рівню загрози суспільним інтересам ніхто з державних контролерів не рахується.

Так, як і не ставлять собі органи влади за мету розібратися, чому в обіг продовжують поступати небезпечні товари чи товари, які не відповідають встановленим вимогам. А навіщо?! Нехай цим також займеться приватний підприємець. Адже легко бити коня , який і так везе. Хоч всі прекрасно розуміють, що «коні не винні».

Відомо про це і голові Тернопільської обласної державної адміністрації Валентину Хоптяну , який закликав  керівництво ОДА та мерії захистити бізнес під час спільної наради 31 травня. Як зазначив Хоптян, «захищати потрібно тих, хто дружить з законом. Тому що зараз, якщо все в порядку на підприємстві, хто платить податки, не має зарплати «в конвертах», то там ще й перевірки. І це не поодинокі факти».

«Давайте захистимо бізнес від себе, від нас. Всі, хто сидить в цьому залі. Давайте будемо робити так, щоб нам повірили», – закликав голова ОДА.

І бізнес «повірив», особливо ті його представники, які вже викинули кругленькі суми на штрафи за порушення, які виправити не в їх силах. Хіба що зняти з продажу майже всю продукцію, а значить – припинити свою підприємницьку діяльність.

«Напевне, незалежні люди, які нічого не просять від держави, які мають свою думку і готові її відстоювати, комусь не вигідні. Адже таких в Україні мільйони. І якщо ми, підприємці України, об»єднаємося , то разом зможемо побудувати державу, в якій закон , в першу чергу, служитиме для захисту кожного громадянина, а не для вибіркового покарання «неугодних»», – сказав керівник представництва Всеукраїнського об»єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» у Чортківському районі Роман Тимофій.