Медична сестра з Тернополя Оксана Галіян вражає своїми вишиванками

«Коли вперше вишила доньці блузку, то вже не могла більше зупинитися», – усміхається Оксана Галіян. В університетській лікарні вона трудиться молодшою медичною сестрою. Зустрічаємо її на робочому місці, в ендокринологічному відділенні. Показує на мобільному фото свої робіт. Розповідає, що вишиває за схемами, а бісер купує у спеціалізованих лотках на ринку. Серед робіт майстрині багато пейзажів і квітів.

– Усі свої витвори дуже люблю, адже працюю над ними з великою цікавістю та з душею. Коли вишиваю, то в мене стає легше на серці, відчуваю прилив сил, – зізнається пані Оксана. – Кажуть, з яким настроєм вишиваєш, така «погода» буде в помешканні, де «житиме» готова картина. Завжди працюю у гарному гуморі, вишивання мене заспокоює. За вишиттям можу просидіти й цілий день. Найбільше вишиваю взимку, а от улітку любе серцю рукоділля доводиться відкласти, розпочинається дачний сезон. Відтак шукаю кожну вільну хвилину для улюбленого заняття.

Умілі руки Оксани Галіян створюють різноманітні картини природи, рушники та вбрання.

– Наші прабабусі вважали, що вишиванка охороняла від біди та нечистої сили. Кожен орнамент наші пращури обирали дуже ретельно залежно від того, чого бажали власникові: здоров’я, багатства, гарної долі та щастя. За вишиванкою можна було визначити статус і походження власника, – зауважує вишивальниця. – Кожен українець з давніх часів мав святкову вишиту сорочку. Такі сорочки завжди виконували в білому кольорі. Навіть у найбільш бідних селян обов’язково була святкова світла сорочка, яку тримали на особливі випадки. Лляні сорочки традиційно вважали ознакою середнього рівня достатку. Червоний колір був символом любові, веселощів, безтурботності та щастя. Таке вбрання часто використовували жінки й дівчата, які несли радість та щастя. Чорний колір символізував горе, нещастя й скорботу. Тож чорний одяг носили в дні жалоби й на похоронах. У деяких частинах України чорні сорочки могли носити чоловіки в поважному віці. У селах часто можна було побачити молодих дівчат, одягнених в сині вишиті сукні. Це уособлювало чистоту й непорочність, тому їх носили дівчата, які ще не мали наміру виходити заміж.

Одягати вишиванку нині модно. Її носять не лише зі спідницями, а й брюками та джинсами. Тішить, що провідні світові дизайнери теж використовують вишивані орнаменти у своїх колекціях. Іноземцям взагалі дуже подобається наш традиційний одяг.

«Мистецтво вишивки бісером – заняття дуже копітке, – зазначає пані Оксана. – Необхідно володіти надзвичайною наполегливістю та ретельністю, щоб не кинути розпочату справу».

Дуже любить умілиця вишивати ікони. Робота над ними викликає в неї особливу радість і натхнення.

Зараз Оксана Галіян працює над новою пейзажною картиною. Майстриня має дуже амбітні плани: вишити ексклюзивну сукню для доньки. Вже розробила орнамент і замовлятиме необхідний бісер.

Мар’яна СУСІДКО

Медична Академія

Comments are closed.