Мешканці тернопільського гуртожитку нарешті мають реальний шанс приватизувати кімнати

Так, 3 березня, депутати міськради Тернополя  голосуватимуть за питання передачі в комунальну власність даного гуртожитку, який пережив чималі бюрократичні перипетії.

Так, як це не парадоксально звучить, але по документах дане приміщення іменувалось як адмінбудинок. На 1-3 поверсі діяло Міжрайонне управління водного господарства, а на 4 поверсі жили сім’ї. Таке сусідство існувало довгий час. Проте люди таки зібрались духом та вирішили спробувати приватизувати своє житло і зробити з нього повноцінний гуртожиток.

– Я адвокат Тернопільської обласної колегії адвокатів. До мене звернулись мешканці гуртожитку Текстильна 30,а. за допомогою аби втілити свою  мрію – приватизувати власні житлові приміщення,-  розповідає Людмила Скиба.

Жінка каже, що люди тривалий час  звертались із заявами в судові інстанції, різні органи державної влади. Здебільшого отримували лише відписки.  І тільки в 2012 році питання зрушилось з мертвої точки.

– Після того, як ми звернулись із своєю проблемою до депутата міськради Тернополя Івана Сороколіта, це питання зайняло досить таки активну фазу. Він допоміг  нам у вирішенню питання по створенню будинкового комітету, який згодом був зареєстрований як юридична особа.  Потім ми  виготовили печатку і тоді почалася активна діяльність щодо самого гуртожитку,- продовжує Людмила Скиба.

Оскільки  приміщення мало статус адмінбудинку, шансів на те, що його можна буде приватизувати майже не було.

– Дійсно, по документах це був адмінбудинок  управління водних ресурсів, але керівництво йшло на зустріч людям, які там жили, хоч вони і нема права на власність. Після того як новий керівник Тарас Капуста прийшов на роботу, то сказав, що спробує цю справу виправити. Згодом, у зв’язку з реорганізацією Тернопільського МУВГ як структури, всі права передали обласному управлінню, тому весь адмінбулинок на Текстильній 30а вирішили зробити під повноцінний гуртожиток,- розповідає  мешканець гуртожитку Павло Буць.

Старі гуртожитки в Тернополі, як правило, перебувають ще й в не найкращому так би мовити фізичному стані. Тому постало питання про реконструкцію.  Павло Буць каже, що за бюджетні кошти ремонтувати приміщення ніхто не дозволяв. Тому розпочалась робота над створенням будинкового комітету «Текстильна,30а», через який 37 сімей, що претендують на приватизацію, власними коштами мали змогу провести реконструкцію. Зокрема була виготовлена нова інвентарна справа на гуртожиток, проведена повністю заміна електромереж, водопостачання, каналізації  та ін.

– Виборці вперше до мене звернулись з приводу цього питання ще у 2012-му році. На той час ситуація була дуже складна і навіть однозначного шляху її вирішення не було. До прикладу, одні документи підтверджували, що люди проживають в кімнатах гуртожитку, в інші – що в адміністративно-виробничих приміщеннях. Більшість чиновників стверджували, що проблема взагалі не може бути вирішена і не варто навіть намагатись. Розпочали з утворення будинкового комітету. Особливо хочу віддати належне Людмилі Скибі. Саме вона вперше звернулась до мене. Нам вдалось пройти шлях від ініціативної групи до реконструкції цілої будівлі за кошти самих людей і передачі в комунальну власність.,- каже депутат міської ради Тернополя Іван Сороколіт.

Люди вірять, що подолавши такий довгий шлях, все ж доведуть розпочату справу до логічного кінця.

– Від імені мешканців нашого будинку, хочу подякувати Івану Леонідовичу. Він хоч зараз уже й не депутат нашого округу, але ми й до сьогодні тісно співпрацюємо. Він всіляко допомагає нам. Ми дуже раді, що з ним знайомі. Надіємось, що депутати 3 березня підтримають нас та візьмуть гуртожиток на баланс міста.  Я, до речі, також живу в одній з кімнат того гуртожитку, там живуть і мої батьки. Тому це  питання для мене дуже болюче і актуальне,- каже пані Людмила.

Наразі останнє слово за депутатами. Дійсно, важко зрозуміти усю складність та рутинність цієї історії та її значення для мешканців гуртожитків через призму проекту рішення. Однак  самоорганізація та не байдужість мешканців  уже викликає повагу.

– Не менш вагому роль в цій історії відіграв і мешканець гуртожитку Павло Буць, а згодом і новообраний депутат міськради по даному окрузі Роман Навроцький, який відразу включився у роботу і тримав дане питання постійному контролі. Спільними зусиллями ми впритул підійшли до завершення вирішення багаторічної проблеми! Закликатиму депутатів підтримати рішення міської ради про прийняття в комунальну власність будівлі гуртожитку,- підсумував Іван Сороколіт.