Межі Тернополя планують розширити, але Байківці не хочуть повторити сумну долю Кутківців

Громади навколишніх сіл Тернополя не виявляють жодного бажання ставати частиною обласного центру. При будь-яких перемінах і адмінреформах ці населені пункти залишаться обділеними. Адже, як показує приклад уже нині мікрорайонів, а колись сіл Кутківці та Пронятин, головною метою міської влади залишається дорогоцінна земля. При цьому тепер уже нові частини міста не мають жодних повноважень та ресурсів, аби розвиватися і хоч якось самостійно вирішувати свою долю. Та, як заявляють київські можновладці, межі Тернополя хочуть розширити. І особливого дозволу в громади не питатимуть.

Тернопільська «Конча-Заспа»

Байковецька сільрада розташована на північний схід від Тернополя і має спільну трикілометрову межу. Донедавна село Байківці, як і багато інших сіл Тернопільського району, було дотаційним. Коштів вистачало заледве на виплату зарплати працівникам сільської ради та оплату енергоносіїв. Навіть мови не могло бути про розвиток села чи будівництво доріг.

«Прорив у розвитку села відбувся після затвердження генерального плану села Байківці та нової нормативно-грошової оцінки землі у 2008 та 2010 роках, – розповів байковецький сільський голова Анатолій Кулик. – Уведенням в межі села частини території, якою раніше розпоряджалась Тернопільська райдержадміністрація, та налагодивши співпрацю з підприємцями, вдалося вивести сільську раду з дотаційної у самодостатню з постійно зростаючим сільським бюджетом. Для прикладу, до затвердження нової нормативно-грошової оцінки підприємство «Оріон» сплачувало за використання землі до сільського бюджету лише 200 грн. на місяць, нині ця плата становить 16 680 грн. І це лише один приклад».

Другим важливим кроком наповнення сільського бюджету стало відкриття у Байківцях підприємства «СЕ Борднетце-Україна», яке сплачує за використання землі майже 28 тисяч гривень у місяць та додатково перераховує до сільського бюджету 300 тисяч гривень податку щомісячно. За 2013 рік байковецька громада отримала 1 300 000 грн. плати за землю, цьогоріч  може отримати ще більше.

З наповненням бюджету розпочалось відродження села: побудовано та відремонтовано 17 кілометрів доріг з твердим покриттям, освітлено 90% сільських вулиць, запрацював дитсадок, будинок культури, збудовано системи водопостачання та водовідведення, розробляють проекти на будівництво спортивного комплексу тощо.

Бюджетна прірва

Проте не всі кошти, які надходять в сільську казну,  територіальна громада може використати на свої потреби. Левову частину їх вилучають для бюджету вищого рівня. Формульний підхід до формування місцевих бюджетів дав можливість вилучити із сільського бюджету лише за І півріччя нинішнього року майже 2 млн. гривень, що аж ніяк не стимулює нарощування потужностей.

Зрештою, навіть ті кошти, що залишаються, громада не може вчасно використати на свої потреби. Як правило,  платежі затримують на два-три місяці, а то й більше з вини казначейської служби. Несвоєчасні проплати за виконані роботи або отримані товари створюють труднощі в роботі з партнерами.

Великі надії байковецька громада покладає на реформу територіальної організації влади, на законодавчі ініціативи, які стимулюватимуть розвиток територій, дадуть більше повноважень територіальним громадам.

Проте, поряд з очікуваними позитивними змінами, які принесе реформа, існують певні побоювання щодо розвитку громади.

У чому причина побоювань?

«Згідно із запропонованою концепцією децентралізації повноважень та територіальної організації влади в області, яку сільським головам області недавно представив столичний чиновник Юрій Ганущак, в області можуть залишитися лише три райони: Кременецький, Тернопільський і Чортківський. Сільські громади, розташовані навколо Тернополя, повинні влитись у міську громаду, проте можливі ризики такого злиття не вивчають, – зауважив Анатолій Кулик. – Чи отримають позитив селяни від такого злиття, чи будуть захищені їхні майнові інтереси? У такій ситуації Байковецька сільрада є цікавим суб’єктом для поповнення міського бюджету, враховуючи той факт, що підприємство «СЕ Борднетце-Україна» нарощує свої потужності майже вдвічі».

Відомо,що ще задовго до обговорюваної реформи спеціалісти міської ради проводили перемовини з керівництвом «СЕ Борднетце-Україна» про перереєстрацію їх підприємства в місті Тернопіль, а відтак всі кошти від податку з доходів найманих працівників, що становить за розрахунками на 2014 рік 6 млн. грн., перейдуть до міського бюджету. Чи вигідно це байковецькій громаді, яка виділила земельну ділянку для підприємства? Однозначно – ні.

Байковецька громада, як самодостатній суб’єкт, може запропонувати інші варіанти об’єднання, де кожен його учасник отримає вигоду, не виключена можливість співпраці між громадами села і міста на партнерських умовах. Потрібно лише сідати за стіл і домовлятись на паритетних умовах. Хочеться вірити, що найближчим часом Верховна Рада України ухвалить Закон «Про добровільне об’єднання громад» і після цього можна буде формувати самодостатні громади відповідно до вимог часу.

Лесь ВАТАМАНЮК, Свобода