Найвпливовіші люди Тернополя. Частина друга

Продовжуємо публікувати список людей, які, на нашу думку, зараз творять історію України та є найвпливовішими у Тернополі.

Саме завдяки їм ми незабаром святкуватиме перемогу над російським окупантом.

1. Валерій Чоботар (Гатило). Він доброволець п’ятого батальйону Добровольчого українського корпусу (ДУК) страшних «правосєків». Каже, що іноді, за відсутності комбата змушений виконувати командира резервної роти, що займається фільтрацією і підготовкою добровольців, але на передовій краще почувається «самим звичайним рядовим бійцем».

2. Режисер Андрій Шараскін (Богема) рік тому ставив спектаклі в Львівському театрі для дітей та юнацтва, розвивав мережу дитячих театральних студій, впроваджував театральні уроки в школах Львова, Івано-Франківська та Тернополя, а ще створював власну театральну студію.
Але в січні 2014 йому Шараскін вийшов на Майдан і залишався там до самого кінця. Там він примкнув до “Правому сектору”, на початку березня записався в Український добровольчий корпус, який формувався на базі “Правого сектора”. Сьогодні Шараскін – командир загону Українського добровольчого корпусу.

3. Борис Гуменюк. Його покликання – писати вірші та книжки, але він взяв до рук зброю і пішов захищати свою державу. Український поет та письменник, був серед перших активних учасників ЄвроМайдану і тричі постраждав від свавілля «беркуту». Після падіння режиму Януковича він добровольцем приєднався до спецбатальйону «Азов» та відправився в зону бойових дій на схід України. Зараз  Борис Гуменюк є заступником командира батальйону ОУН. А нещодавно він тримав пропозицію очолити батальйон “Крим”.

4. Андрій Салагорник, стоматолог із Тернополя, на Майдан був  з грудня 2013 року.  Коли силовики за наказом правлячої верхівки пішли у відкритий наступ, медики чергували добами. Хлопець заступав переважно вночі, коли була загроза штурму. Після того, як «Беркут» розгромив медпункт на Грушевського, відновлював усе разом з іншими лікарями. Зараз Андрій очолюю ним і створену громадську організацію «Медичний загін спецпризначення «Білі Берети». Медичний загін створили відразу після Майдану, по перше для того, щоб медики, які були там не втратили між собою контактів, а по друге, щоб створити загони медичного забезпечення територіальної оборони, які б надавали допомогу під час бойових дій. Такі загони створені зараз у Львові, Тернополі та Полтаві. У цей загон входять лікарі з вищою освітою та практикуючі.

5. Отець Іван Гуня. Під кулями та снарядами священник отець Іван Гуня ризикує своїм життям поряд з українськими солдатами на cході України. За плечима в отця Івана – війна в Афганістані та служба капеланом Самооборони Майдану Тернопільщини. Тепер його духовної підтримки потребують воїни, які протистоять сепаратистами та російським найманцям.

6. Роман Павлишин – волонтер “Самооборони Майдану”. Неспокійний, прямолінійний… Через його недоспані ночі пройшло врятоване життя не одного солдата, спокійне серце не одної матері. Ще з літа Роман “з під землі” діставав для мобілізованих такі необхідні та дефіцитні в Україні каски,бронежилети спорядження. “Серйозний Ромко з Самооборони”, – кажуть про нього люди. Турботливий, жертовний, невтомний та веселий, – відповімо ми.

7. Тернопільський журналіст, який вже близько півроку є добровольцем Айдару. Відчайдушний і відважний, він без тіні сумніву став у лави захисників. Пережив втрати побратимів, друга, проте й далі залишається вірним своєму батальйону.

8. Петро Васько, Руслан Савончак із с.Остап’є та Сергій Сарабун зі Скалата Підволочиського району. Саме “смертниками” називають цих трьох товаришів, які возять на лінію вогню на Сході необхідні речі воякам та охоронцям. Історія поїздок в зону АТО волонтерів   налічує не один обстріл з градів, мінометів, коли здавалося, що не вибратися живим. Страх нікуди не зникає, інколи серце аж стискається, але волонтер кріпиться духом і тисне на газ, бо там попереду чекають, а позаду – надіються.  Більше того, до зібраної допомоги волонтери дуже часто докладають свої кошти, коли село не встигло організуватися для того, щоб купити телефон чи якусь іншу необхідну річ для свого хлопця. Багато хто досі не може повірити, що волонтери з Остап’я не беруть гроші за свої послуги, але всі вони щиро вірять їм, постійно з ними контактують.

9. Ірина Токарчук – студентка третього курсу Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського. Влітку тендітна дівчина поїхала  у зону АТО – волонтером. Потрапила вона  у батальйон Шахтарськ, в якому один час була єдиним медиком. Бачила Ірина все, і  лицемірство, і щирі українські серця.

10. Співорганізатор військово-патріотичного вишколу “Захисти свій дім” Микола Більчук. Не зважаючи на оголошене перемир’я, у Тернополі готуються до партизанської війни. На біатлонній базі у Підгородньому відбуваються практичні заняття із військової та медичної підготовки. Добровольці, які записуються на спецкурс, копають окопи, вправляються зі зброєю і навчаються надавати медичну допомогу на полі бою.

Додаткову інформацію про вишкіл можна знайти у соцмережі: https://www.facebook.com/pages/manager. Записатися на вишкіл можна за номером 097-205-50-55.

Першу частину матеріалу можна почитати ТУТ