Недалекі тернопільські чиновники зіпсували Меморіал Сцібайла

У Тернополі відбувся традиційний, 21-й за ліком відкритий Всеукраїнський турнір з вільної боротьби пам’яті тренера Богдана Сцібайла. На жаль, цьогорічні змагання виявилися найменш представницькими за останніх кілька років. Число учасників ледь перейшло за сотню юних борців віком до 17 років. А відкритого, або ж по-простому міжнародного статусу не підтвердили своєю присутністю жодні закордонні гості. Хоча у минулі роки бувало, що за чемпіонство змагалися більше двох сотень “вільників”. Минулого ж року на ювілейному 20-му турнірі свої команди виставили одразу сім країн.

Все зводиться до того, що виною значного зменшення представницького та кількісного складу є некомпетентна та недолуга організаційна робота керівництва комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №1 міста Тернополя Катерини Барабаш. Оскільки вперше за десять років саме керманичі цієї структури всіма правдами і неправдами чомусь захотіли відсунути від підготовчої роботи головних ідейних натхненників заходу – синів Богдана Сцібайла Ігоря та Олега.

“Найперше, керівництвом КДЮСШ №1 були обрані неправильні дати турніру, – зазначив президент Тернопільського обласного осередку Асоціації спортивної боротьби України Андрій Вербіцький. – Наші тернопільські змагання співпали з аналогічними заходом у Трускавці. Значна частина осередків вільної боротьби в Україні поїхали у це місто-курорт. До того ж, минулого тижня відбувався Кубок України у Броварах. Саме таку причину своєї відсутності у Тернополі назвав легендарний львівський тренер Віктор Первачук. І такі ж слова могли сказати багато інших представників інших міст. Хоча, наскільки мені відомо, Ігор Сцібайло ще рік тому пропонував зовсім інші строки Меморіалу свого батька. Його треба було проводити на тиждень раніше. Та до слів багаторічного організатора турніру пам’яті відомого тренера ніхто не дослухався, і один з недалекоглядних працівників спортшколи подав остаточні дати, які привели до такої загалом невеликої, як для популярного турніру, чисельності. Не заохотили й обіцяні спортшколою призові у конвертах”.

Керманич місцевої Асоціації спортивної боротьби віддав належне Ігорю Сцібайлу. Він, незважаючи на такі умови, зумів зберегти історію та дух змагань. Є надія, що в наступні роки до слів Ігоря Богдановича будуть дослухатися і Меморіал не буде втрачати своєї популярності.

“Для мене, мого брата Олега та багатьох вихованців мого батька головне зберегти пам’ять про Богдана Сцібайла, як знаного тренера, – каже голова спортивного клубу “ГалТерс” Ігор Сцібайло. – Попри все, кожного року ми намагаємося запросити всіх наших друзів. Минулого на ювілейний 20-й турнір своїх учасників привезли одразу сім країн. Оптимізму ми не втрачаємо . І 2012 рік будемо вважати невеличким перепочинком перед наступним ривком у рівні Меморіалу Богдана Сцібайла. Вселяє надію і те, що цьогоріч до організації та підтримки дуже активно долучилися президент Тернопільського обласного осередку Асоціації спортивної боротьби Андрій Вербіцький та голова молодіжної організації “Сокіл” Ігор Бойчук”.

У свою чергу Ігор Бойчук, за чиєї підтримки відбувався Меморіал Богдана Сцібайла, також висловив оптимізм з приводу майбутнього змагань.

“З турніром Сцібайла я майже ровесник, – розповідає пан Бойчук. – Тому кожна спортивна осінь у житті нашого міста для мене асоціюється саме з цими борцівськими змаганнями. Багато моїх друзів змагалися тут. Деякі здобували перемоги та підіймалися на п’єдестал пошани. Після цього для всіх ровесників вони ставали беззаперечними авторитетами.

З часом відкрив для себе і постать тренера Богдана Сцібайла. Його професіоналізм та вміння знайти підхід до дітей викликають захоплення. На жаль, в один трагічний день його кропітка діяльність перервалася. І потенційні чемпіони залишилися осиротілими, і, можливо, без наставника так і змогли зреалізувати себе. Та пан Богдан передав естафету своїм молодим колегам та учням. Маю сподівання, що вони зможуть продовжити добрі традиції тернопільської боротьби”.

Стосовно спортивної сторони Меморіалу Богдана Сцібайла, то як зазвичай буває в таких випадках, переможці залишилися задоволеними, а їх суперники покидали килим з певним присмаком гіркоти.

“Найкращі враження залишилися від найлегших категорій, – вважає заслужений тренер України Ігор Дух зі Львова. – Там боротьба – щира та безкомпромісна. Там діти ще не переобтяжені своїми амбіціями та результатом. Вони сміливо йшли у боротьбу. Запримітив багато перспективних хлопців. Мої хлопці дещо перегоріли. Хоча цьогоріч турнір і не мав традиційного рівня чемпіонату України та мої підопічних переповнювали непотрібні емоції, і вони не показали, всього, на що вони здатні”.

Натомість задоволеним залишився тренер зі Збаража тернопільської області Євген Король. Його батько Петро повіз частину основного складу на згаданий турнір у Трускавець. Та збаражчани на тернопільських килимах здобули два перших місця.

“Найбільше порадував мій учень Олександр Лірук, який переміг у вазі до 69 кілограмів, – зізнався Євген Король. – У фінальній сутичці він переміг Василя Маленкова з Хмельниччини. Це його давній суперник, якому він постійно програвав. Сподіваюся, тенденція щодо росту результатів Сашка збережеться до наступного року, коли відбудеться чемпіонат України”.

Вихованці збаразької школи разом із кількома перспективними борцями з Тернополя, які також посіли призові місця на Меморіалі Сцібайла, і сформують основу майбутньої збірної Тернопільської області. В цьому переконаний тренер місцевої Школи вищої спортивної майстерності Олександр Куриляк.

“З Кубка України-2012 тернопільська доросла збірна повернулася без нагород, – розповідає Олександр Куриляк. – Працюю у ШВСМ більше року і переконаний, що майбутнє за лауреатами саме цьогорічного тернопільського турніру. Це Валерій Рибін, Віктор Городницький, Тарас Миськів, інші хлопці. Вони закінчують школу і переходять на молодіжний та дорослі рівні. Тому вже зараз вони часто тренуються з головною збірною області”.

XXI Відкритий Всеукраїнський турнір з вільної боротьби
пам’яті тренера Богдана Сцібайла серед юнаків 1996-1997 р. н.

Вагова категорія до 32 кг
1. Михайло Шимков (Городок, Львівська область)
2. Володимир Рибін (Тернопіль)
3. Богдан Подолянюк (Тернопіль)
3. Василь Яценко (Борщів, Тернопільська область)

До 35 кг
1. Вадим Куриленко (Вінниця)
2. Василь Ільницький (Тернопіль)
3. Петро Садляк (Чортків, Тернопільська область)
3. Микола Раєцький (Кам’янець-Подільський, Хмельницька область)

До 42 кг
1. Ярослав Вашечкін (Івано-Франківськ)
2. Олександр Шимков (Городок)
3. Валентин Власюк (Тернопіль)
3. Михайло Гурський (Львів)

До 46 кг
1. Микола Поручник (Ковель, Волинська область)
2. Максим Римашевський (Тернопіль)
3 Юрій Трохимчук (Ковель)

До 50 кг
1. Степан Лилик (Бровари, Київська область)
2. Юрій Климчук (Дубно, Рівненська область)
3. Андрій Репак (Тернопіль)
3. Микола Палійчук (Бровари)

До 54 кг
1. Станіслав Попов (Сарата, Одеська область)
2. Максим Жуковський (Львів)
3. Олег Рошка (Борщів)
3. Валерій Рибін (Тернопіль)

До 58 кг
1. Мирослав Гурський (Львів)
2. Віктор Городницький (Тернопіль)
3. Михайло Романів (Бурштин, Івано-Франківська область)
3. Назар Козак (Збараж, Тернопільська область)

До 63 кг
1. Владислав Охрімець (Київ)
2. Микола Стахів (Івано-Франківськ)
3. Тарас Миськів (Тернопіль)
3. Ігор Медянський (Бровари)

До 69 кг
1. Олександр Лірук (Збараж)
2. Василь Маленков (Кам’янець-Подільський)
3. Андрій Сербенчук (Чернівці)
3. Владислав Баранович (Чернівці)

До 76 кг
1. Олександр Петровський (Збараж)
2. Микола Гордаш (Бровари)
3. Юрій Баришев (Тернопіль)
3. Олег Іщенко (Сарата)

До 85 кг
1. Василь Вовчанчин (Бровари-Тернопіль)
2. Заза Варамашвілі (Київ)
3. Василь Арнаут (Миколаїв)
3. Віктор Антіпенко (Миколаїв)

obozrevatel.com