На “Руриську” ліплять глечики і п’ють медовуху

Фестиваль «Рурисько» який зараз проходить у Бережанах, що на Тернопільщині, зібрав дуже різноманітних людей: музикантів, літераторів, гончарів, майстрів з виготовлення ляльок-мотанок і навіть бджолярів.

Юрій Іщук привіз із Тернополя свої вироби з глини, це і горщика, і тарілки, і фігурки-свистуники.  Вже з самого ранку біля його палатки стояла черга, люди хотіли ліпити горщики. Чоловік каже, що фестивалі є для нього просто цікавим проведенням часу. Кожних вихідних він їздить кудись, щоб провести майстер-класи та розказати про глиняні вироби. Чоловік не ставить собі мету заробити на фестивалях. Каже, що заробляти краще на великих замовленнях клієнтів.

–          Вартість майстер-класу – 10 гривень, – каже пан Іщук, – людина своїми руками може зробити посуд. Після того можна виріб забрати. Втім, щоб процес був завершений, треба спекти виріб у пічці.

Глину чоловік використовує тільки спеціальну, каже, що купує її на Львівщині. Бо в Україні не так багато осередків гончарства залишилось.

Кожен виріб чоловіка є неповторний. Каже, що зробити дві однакові фігурки – неможливо. Кожного разу виходить щось інше. Гончар вважає, що це дуже добре, бо тоді в кожного виробу є душа, чого не скажеш про магазинні «штамповані речі».

Ведучий «Руриська» М’ячик Дредбол цього року на фестивалі ще й у якості вокаліста гурту ВорсТ. Хлопець стверджує, що на цьогорічному фестивалі зібралось в кілька разів більше людей, ніж на минулорічному.

–          Я взагалі на жодному фестивалі не бачив, щоб вже на виступі першого гурту під сценою була сотня людей, які відриваються, – каже М’ячик, – люди на Руриську активні, як ніде. Вони ходять по майстеркласах, засмагають на сонці, грають в твістер і баскетбол. Зазвичай в обідній час люди на фестивалях лише прокидаються.

Письменники Петро Кривий та Андрій Носихін – члени літературної студії «Дзеркало», вони виступали на літературній сцені. Кажуть, що були вражені виступами навіть своїх коллег, відкрили їх по новому.

– Організатори знали, що в моїх віршах проскакують матюки і суржик, а загальне правило було – не вживати нецензурної лексики, – каже петро Кривий, – тому мій виступ запланували на ніч.

Хлопці шкодують, що багато літараторів не змогли приїхати, кажуть могло бути ще цікавіше.

Гості фестивалю можуть частуватись одразу на фестивальні площадці. Тут продають саморобні лизаки на паличких, пиріжки, печиво, і навіть 65-градусну медовуху та медовий квас.

– Мені дуже сподобалась медовуха, яку привіз чоловік з Львівщини, – каже Віталій з Тернополя. – Випив трішки, одразу настрій покращився. Купив собі пляшку додому.

Зоряна Биндас