Сергій Притула: українські жарти не потребують матюків

Відомий телеведучий, який нещодавно «зав’язав» з ранковою програмою «Підйом», шоумен Сергій Притулапродовжує популяризувати український гумор завдяки шоу «Вар’яти». За рік існування «вар’ятам» вдалося підкорити публіку в кількох містах України. Чому шоу «їздить» переважно по містах західної України і яким жартам надає перевагу «головний вар’ят» проекту Сергій Притула розповів після виступу у Львові.

Чого досягли за час існування проекту?

Насамперед – вдячної публіки. Попри усі прорахунки (може я десь недопрацював), тішить те, що наш колектив заслужив довіру глядача – насамперед, досить вимогливого, львівського, глядача. Я знаю про що говорю, бо коли сам читав монологи і приїздив сюди у складі театральної вистави – відчув, що таке львівська публіка. Але по кількості розважальних заходів це місто нічим не поступається столиці, тому, заслужити два аншлаги поспіль у Львові – це мене дуже тішить. І кожен раз, коли ми виходимо на сцену, в ногах трошки «жижкає», бо заслужити довіру важко, а втратити можна за один раз, показавши невдалий номер.

В чому Ви бачили потребу створення саме українського проекту?

По-перше, є дуже великий попит на шоу подібного кшталту, але немає пропозицій. У країні, як таких україномовних шоу немає. Якщо взяти «Comedy Club Ua» – я був єдиним україномовним резидентом. Минулого року ми знімали «Файну Юкрайну». Грубо кажучи, назвіть, крім Притули, Молочного, хоча б одне-два прізвища гумористів на всеукраїнському рівні (Януковича і Азарова прохання не згадувати), а так, щоб була людина, гуморист, комік, який робить смішно українською – немає. Отже, є сенс таких людей виплекати. Повинна бути якась селекція. Ми на початку 90-х втратили цей ринок, повністю віддавши його під російськомовний гумор. Публіка потребує україномовного гумору. Він по-суті, не такий… Як на мене, він інтелігентніший. Мова не потребує долучення якогось матюка, для того, щоб зробити жарт смішнішим. Це дуже сприяє написанню матеріалів.

В якій атмосфері пишуться жарти?

Це ви запитайте у хлопців, бо пишеться все дистанційно – хтось у Тернополі, хтось уФранківську, хтось у Львові. Атмосфера – робоча. Гумор – це теж робота. Хлопці пишуть кожен день. Це не означає, що треба все ставити на конвеєр, але організм повинен бути в тонусі. Зі сцени, коли вдається вхопити публіку за зябра, хлопці можуть дозволити собі імпровізації. Якби вони були не натреновані, вони б такого не дозволяли.

У вас немає жартів про політику. На які теми ще табу?

Та, в принципі, немає табу на жарти. Про політику не жартуємо, бо вона і так всіх дістала. Ми намагаємося відходити від традиційних тем: податкова інспекція, даішники, митники. Свого часу в нас був перебор, тому зараз я чітко лімітую жарти.

По яким містам гастролюєте?

За рік існування, ми об’їздили не так багато, з одного боку… з іншого – географія покрила 10 міст – від Тернополя до Борисполя, від Києва до Івано-Франківська, Ужгород, Чернівці, Львів. Ми не цураємося маленьких міст, як Новояворівськ, Бориспіль.

Чому орієнтуєтеся лише на Західну Україну? Не хочете розширитися на усі області?

Я не є великим любителем щось комусь насаджати. Це комерційний проект, і я, чесно кажучи, не готовий вкладати гроші у просування проекту на лівий берег Дніпра… Хіба, якщо буде попит, бо інформація про шоу розповсюджується.

Чому Ви одразу не робили телевізійного проекту?

Тому що, робити восьмий Камеді Клаб я не бачу сенсу. Ми думаємо робити телевізійний проект, можливо восени, бо, наприклад, у львівських каналів є великий попит. Можливо, ми пристанемо на чиюсь пропозицію. Плюс, я би хотів зробити радіо-версію «Вар’ятів».

Розмовляла Дарья Бура, Newsmarket