Шість тисяч хворих на цукровий діабет у Тернополі можуть залишитись без інсуліну

Єдиний в Україні завод з виробництва інсуліну восьмого липня зупинив роботу. Аби відновити виробництво інсуліну, потрібно кілька тижнів. Лікарі хвилюються, що знову виникнуть перебої з постачанням цього препарату, як це було два роки тому. На початок дві тисячі одинадцятого року в Україні нараховували більше одного мільйона людей, хворих на цукровий діабет. Серед них – вісім тисяч дітей. У Тернополі хворих на цукровий діабет – більше шести тисяч, проте кожного року ця кількість на півтисячі зростає, – повідомляє ТВ-4.

У Тернопільській міській лікарні номер два на складі з ліками холодильники переповнені інсуліном. А ось у цьому кабінеті хворі на цукровий діабет отримують інсулін. Кожного дня з понеділка до п’ятниці тут чергує старша медсестра Галина Микичак. Каже, процедура видачі інсуліну пацієнтам після їх візиту до ендокринолога – досить проста.

–  Людей в середньому статистично приходить до 20 чоловік в день – це коли звичайний день. Коли є поступлення інсулінів, ну, звичайно, тоді може бути більше, тому що це єдуже важлива річ для цих людей і вони, звичайно, тим дорожать. Процедура звичайна: спочатку огляд лікаря обов’язково – це огляд лікаря. Лікаря-ендокринолога. Після цього з рецептом, де чітко вказано назву інсуліну і кількість його, каже старша медсестра поліклініки Тернопільської міської комунальної лікарні №2 Галина МИКИЧАК.

Пацієнт ставить підпис і отримує ліки. Ніяких черг при цьому не виникає, запевняє Галина Микитчак. Всього на обліку у Тернопільській міській лікарні номер два – три тисячі двісті сімдесят три хворих на цукровий діабет. З них – лише п’ятсот тридцять отримують інсулін.

– Решта хворих можуть отримувати і цукрознижуючі препарати, або підтримувати рівень цукру за рахунок дієти і інших середників, – каже заступник головного лікаря Тернопільської міської комунальної лікарні №2 Вадим ПОЛЬОВЧИК.

Інсулін, розповідає Вадим Польовчик, у лікарні є і вітчизняного виробника, і закордонний. Імпортний рекомендують дітям, вагітним жінкам, а також діабетикам, організм яких не сприймає вітчизняного інсуліну. Імпортний інсулін використовує тридцять вісім відсотків хворих.

– На сьогоднішній день нам треба асигнувань – потреба в асигнуваннях на оцих хворих – мільйон триста п’ять тисяч, на інсуліни – 602 тисячі. І от із цих 602 тисячі нам забезпечили потребу в інсулінах. Гірша ситуація у зв’язку з недофінансуванням із міського бюджету – на таблетовані цукрознижуючі препарати, каже лікар.

На дві тисячі одинадцятий рік влада Тернополя для другої міської лікарні виділила сорок сім тисяч гривень на цукрознижуючі таблетки, розповідає Вадим Польовчик. Цього недостатньо, адже тридцять сім тисяч гривень використали ще у першому півріччі.

– Відбувається поставка інсуліну централізовано через обласну лікарню і ми тільки отримуєм – наші лікувальні заклади отримують ту кількість інсуліну, яка необхідна. На сьогоднішній день жодної проблеми із запезпеченням жителів міста інсуліном не існує, говрить начальник відділу охорони здоров’я Тернопільської міської ради Ростислав ЛЕВЧУК.

 

Що буде далі через зупинку вітчизняного заводу-виробника інсуліну тернопільські медики прогнозувати не беруться.