Сьогодні у Тернополі поєднаються Космос і Природа

Рівно п’ятдесят років минуло з часу першого польоту людини в космос, це поняття дещо втратило для людства свою далеч і безмежність. Навпаки, космос став ближчим і зрозумілішим. Це слово можуть легко вживати тепер не лише астрономи та космонавти. «Просто Космос!», – говоримо ми про щось незвичайне, особливе, знаменне, те, що свідчить справді про велетенське досягнення. Ми називаємо цим словом ті поняття, які важко пояснити з точки зору логіки, якоюсь теорією чи навіть практикою. Разом із тим, із тієї космічної висоти відкривається нове бачення звичних, знайомих речей. І саме тому так легко ми можемо сказати: «Наша природа з її красою, беззахисністю і могутністю, з її досконалістю і наївністю, – це Космос!».

Відкриття виставки – 12 квітня о 15 годині

Тернопільська обласна організація Національної Спілки  художників  України. Арт Галерея.

 

Біографія

Тiт Леонiд Володимирович народився 16 липня 1983 року в мiстi Рiвне.

Рiс, вчився та виховувався у Тернополi з першого року свого життя.

По професiї технолог харчової промисловостi.

В 2002 роцi кардинально змінив своє життя i вирiшив присвятити себе фотографiї.

В 2005 роцi був прийнятий в члени Нацiональної Спiлки Фотохудожникiв України.

Учасник i номiнант нацiональних та мiжнародних конкурсiв та виставок, де здобув чимало нагород, медалей, дипломів, ступенiв i т.д.

Від автора

Мистецтво – це те, що творить природа. Моя фотографії – лише жалюгiдний плагiат її неймовiрного таланту. “ Творіння природи досконаліші за творіня мистецтва ” (Марк Туллiй Цицерон). Природа дивовижна в усiх її проявах, i фотографування є для мене своєрiдним спiлкуванням з нею. Осягнути велич природи можливо лише душею, тому, щоб зрозумiти її, слiв не потрiбно. Ще Сократ писав “ Природа наділила нас двома вухами, двома очима, але лише одним язиком, щоб ми дивилися і слухали більше, ніж говорили ”.

В зв’язку з глобальним розвитком людської байдужостi, коли грошi i соцiальнi статуси стали важливішими за свiт, у якому ми живемо, хотiлося б звернути увагу на тему цінування багатств природи. “Людина вивчає Природу не для того, щоб дізнатися – що Вона бажає від нього, і змінити себе, а для того, щоб змінити, підкорити природу на догоду своєму егоїзму” (Міхаель Лайтман). Дивує i обурює не стільки корисливе ставлення людей до природи, як те, що вони не прагнуть вiднайти гармонію в ній. Цією виставкою сподіваюся пробудити в людях тi первiснi інстинкти, здатні змусити кожного з нас поважати i берегти свiт, в якому ми живемо, з його безцiнними природними надбаннями. Хочеться показати людям, що в гостi до природи можна ходити не лише на шашлики, не тільки, щоб вiдпочити i позасмагати. До Неї варто звертатися для того, щоб спробувати знайти себе, осмислити свою роль у цьому життi, вiдшукати гармонію, якої всi так прагнуть. Природа дає можливiсть вiдчути себе чимось більшим, нiж звичайним «гвинтиком» суспільства, а її могутнiсть та краса спонукають жити i радiти життю. Сподіваюсь через свої фотографії пробудити у людей ту любов i повагу до природи, на які Вона заслуговує. Адже хочеться, щоб виставка стала своєрiдним мiстком мiж людською лiнивiстю i красою оточуючого свiту, яким можна було вийти за межі власної зашореності i вирушити на зустрiч з природою. Для цього не потрiбно далеко їхати чи летiти, Варто просто вийти на вулицю i пригледітися… “Дерево – це не лише гілки та листя, але і тінь під деревом і небо крізь них”(Андрій Бітов). А по-справжньому щаслива людина та, яка вiдчуває себе її частинкою.  Нам потрiбно ще багато чого навчитись, поки почнемо жити в гармонiї з природою, але першi кроки до цього робити можемо вже.