У селі Розгадів – виставка вишивок

В рамках святкування сторіччя дерев’яної церкви у селі Розгадів Зборівського району, мешканці села організували виставку вишитих рушників і сорочок. Серед експонатів – сучасні роботи та вироби, яким понад сто років, – повідомляє TV4

Старовинний вишитий костюм, якому понад сто років, зберігали кілька поколінь. З роками лише трохи потемніла тканина, а нитки яскравий колір не втратили. Ярослава Волошин каже – цей костюм належить її далеким родичам, жінка обіцяє зберегти його і передати наступним поколінням.

Ярослава ВОЛОШИН  мешканка села Розгадів Зборівського району: «Складається із спідиці – тут дуже цікавий покрій, дуже пишна така, то символізувало тоді, що жіночка була гарна, пишна, здорова і багата. І запасочка така українським узором гарним жовто-синім, блузочка і оцей піджачок»

Вишивка – це не тільки гарний виріб, яким можна довго милуватись, переконана мешканка Розгадова Марія Лещук, крім того – це ще історія

Марія ЛЕЩУК  мешканка села Розгадів Зборівського району: «Є вишивка, що вишита в Сибірі – блузка жіноча, як звідси людей – це мою маму, бабусю і дідуся вивезли в Сибір і вони там жили 7 років – в 40-у році їх вивезли, в 47-у вони приїхали ну і треба було їм якось там жити – їсти не було що, то вони вишивали – бабуся вишивала блузки, щоби замінити за картоплю і одну привезла таку додому»

Крім старовинних вишитих на домотканому полотні рушників, сорочок, спідниць, на виставці були і сучасні роботи, серед яких – навіть картини. Всього можна було оглянути понад сто вишивок. Збирали їх усім селом – як виявилось, вишивальниць у Розгадові не бракувало і не бракує.

Ганна ГРИТА мешканка села Розгадів Зборівського району: «Вишивки – це є душа і серце всього нашого українського району і ми всі – наша спільнота матерів молитви постаралися, прибрали церкву і зробили таку невеличку виставку старовинних вишивок»

Марія ЛЕЩУК мешканка села Розгадів Зборівського району: «Жінки принесли такі страродавні рушники, що ще їхні бабці вишивали – на домотканому полотні, якимось французькими нитками, як вони нам розказували. Ну, вони трошки були в такому різному стані, то ми їх прали, підкрохмалювали»