Політик в уяві більшості, наче статуя з каменю, – кажуть тернополяни і хочуть читати в соцмережах роздуми дупататів

Чимало владних мужів міста та області мають власні акаунти у популярних соціальних мережах. Найбільше їх зібралося “під шапкою” Facebook, пише 20 хвилин.

Вести активне спілкування з громадянами через Інтернет нещодавно запропонував чиновникам прем’єр-міністр Микола Азаров.

– Крім підняття довіри, це нічого негативного не дасть, – пояснює пан Азаров.

У Facebook та Twitter, за інформацією вітчизняних медіа, незабаром також повинні з’явитися офіційні веб-представництва Віктора Януковича.

Беручи цю та попередню інформацію до уваги, ми вирішили перевірити, які стосунки із Інтернет-“соціалками” у тернопільських політиків. Єдине уточнення: при моніторингу сторінок основну увагу ми приділяли інформації, розміщеній користувачами від початку 2013 р.

У Надала – ліміт на друзів

Першими під моніторинг потрапили міський та обласний очільники – Сергій Надал і Валентин Хоптян. У мера – аж два акаунти у Facebook. За словами начальника відділу зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Тернопільської міськради Катерини Калуш, її начальник сам веде власну сторінку в мережі. Іншу – теж під його ім’ям – створили на початку березня цього року, бо у попередньої вичерпався ліміт друзів.

– Щоправда, до адміністрування цієї сторінки долучаються працівники прес-служби мерії, – уточнює речниця міської ради.

У старій френд-стрічці Сергія Віталійовича налічується майже п’ять тисяч користувачів Facebook. У новій – лише із двадцять товаришів. Основна інформація, яку міський очільник виставляє від себе на загал, – світлини із різноманітних урочистих чи робочих заходів. Утім, наприклад, сімейних фото, які часто добавляють користувачі соцмереж, немає.

Чимало дописів у життєпис мера публікує сама Катерина Калуш, пересилаючи власні пости на “стіну” начальника. Часто це – анонси щодо участі мера у ТБ-ефірах, про виступи на радіо тощо.

Стосовно активності відвідувачів сторінки мер, то, приміром, є чимало уподобань світлин, де пан Надал вручає комусь нагороди чи квіти. Проте розміщену звичайним юзером статтю про те, як місцеві комунальники латають дороги, кидаючи асфальт у калюжі, ніхто “лайкати” не захотів.

За товаришування – уклін

Основні записи городян на сторінці мера, попри очікування, виявилися зовсім не запитаннями чи зверненнями стосовно роботи міської ради або самого голови. Ними стали подяки за прийняту веб-дружбу та вітання з уродинами міського голови.

Катерина Калуш переконує, що проблемних звернень нібито – чимало.

– Просто люди подають це не на загал, а у приватній переписці, – пояснює вона.

У додаткових розділах соцмережі, приміром, “Вподобання”, у Сергія Надала серед іншого можна побачити Оксану Забужко, “Микулинецьке пиво” та Степана Бандеру.

Інтернет-(не)активне подружжя Хоптянів

Сторінку голови Тернопільської обладміністрації Валентина Хоптяна у “соціалках” знайти не вдалося. Очевидно, керманич просто поки що не чув порад прем’єра.

Натомість дружина очільника області Надія Хоптян (ще зовсім недавно – кандидат у нардепи – прим. ред.) – “просунутіша” в комунікаційних технологіях. На своїй сторінці у Facebook головна райради постить цитати Матері Терези та Чингісхана. Утім, акаунт пані Хоптян досі живе у виборчому минулому. Останній допис – “Надія переможе!” датується 16 жовтня 2012 р. Отже, голова Гусятинської районної ради Надія Хоптян має 50 друзів у Facebook. Причому серед уподобань можна знайти сторінки Віктора Януковича та Барака Обами.

“Свободівці-близнюки”

Нардеп Михайло Головко має акаунт у Facebook і “вКонтакте”. У першій мережі він товаришує із 2242 людьми. Молодому парламентарію, як і Сергій Надалу, у життєписі дякують за підтверджену Інтернет-дружбу. Також майже аналогічно там немає публічних проблемних постів зі зверненнями чи запитаннями від користувачів.

Утім, від імені пана Головка періодично з’являються тексти, фото- та відеозвіти із якихось громадських зібрань, зустрічей тощо.

У “вКонтакті” нардеп веде сторінку також доволі активно. У френд-стрічці налічується понад 600 товаришів. При цьому інформаційне наповнення фактично не відрізняється від контенту на сторінці у Facebook. Проте серед доданих світлин можна натрапити на сімейні фото. Цього нам не вдалося знайти на сторінках інших політиків.

Ще один нардеп-“фейсбукер”, щоправда, менш активний – Олексій Кайда. У “френдах” він має майже три тисячі друзів. Манера нардепа вести життєпис нагадує ту, яку практикує пан Головко. Останній допис Олексія Кайди – від 26 лютого. У ньому свободівець досі анонсує дату прийому громадян. Попередньо таке повідомлення є від 16 числа. Після чого йде пост аж за… 29 жовтня минулого року.

У віртуальному розділі “Сімейний стан”, попри цілком реальні зміни в особистому житті нардепа, наразі нічого не вказано. Однак заповнена рубрика “Вподобання”. Там вказані фільм “Чорна Долина” та книжка “Україна і все українське ”.

До речі, давніше створену фейкову сторінку Олексія Кайди у мережі Facebook відшукати нам не вдалося.

Частковий offline у Федика та цілковитий – у Паразінського

Складніше застати у соціальних мережах ще одного доволі одіозного тернопільського регіонала та колись вельми активного користувача Facebook Павла Федика. Останній пост у життєписі політика – від 10 січня. Чи пов’язане це із тим, що він обійняв нову посаду – директора ВПУ №4 – невідомо.

Як і Валентина Хоптяна, серед юзерів соцмереж не вдалося знайти першого секретаря Тернопільського обласного комітету КПУ Василя Паразінського.

Натомість аж у двох “соціалках” зареєстрований секретар Тернопільської міськради Ігор Турський. Традиційно для місцевих політиків цей чиновник є “фейсбукером”. Де, до речі, доволі часто постить.

Популярна у молоді мережа “вКонтакті” у пошуковику на запит “Ігор Турський” видає користувача з “відфотошопленим” зображенням Віктора Януковича – у татуюваннях. Власник цієї сторінки теж нібито – із Тернополя. Дата народження – 1979 р. Сімейний стан – неодружений. На “стіні” – пишногруда білявка вітає російською із 23 лютого.

Порівняно зі своїми колегами, абсолютним Інтернет-рекордсменом є депутат облради Степан Барна. Він зареєстрований у трьох популярних соцмержах: Facebook, Twitter та “вКонтакті”. У першій “соціалці”, як і у пана Надала, політик має власний акаунт та окремо – офіційну сторінку. Загальна френд-стрічка налічує близько п’яти тисяч друзів. Ще 1504 – у “вКонтакті”. Крім того, позафракційний депутат виявився і чи не найактивнішим юзером – заповнює сторінки свіжим контентом постійно!

Розповідають не те, що хочуть знати люди

– Маю якихось політиків у френдах. Але реально – тільки одиниці серед них пишуть самостійно. Навіть якщо й пишуть, то “рідонько”, – розказує фотограф Тарас Семчишин. – Утім, не обов’язково йдеться про якісь звіти чиновника. Просто через соцмережі можна зробити певні висновки про його людські риси.

Мовляв, через вподобання та інтереси можна спрогнозувати реакцію політика на певні речі. Окрім того, не зайвою є інформація про події навколо такої особи.

– Але мені більше хотілося б знати, що цікавить того чи іншого діяча, – каже співбесідник. – Яка у нього реакція на ті чи інші події?

До слова, Тарас – теж активний “фейсбукер”. Чоловік вважає, що в соцмережах у публічної особи, якою є депутат, міський голова, очільник ради, парламентарій тощо, на фоні показових публікацій має бути більше доступної особистої інформації.

– Дані про якісь уподобання, приміром, у музиці, – каже він. – Щось, десь, колись про життя сім’ї. Політик в уяві більшості, наче статуя з каменю. Саме через соцмережі він може позбутися образу, далекого від життя.

Власне, наші чиновники й очільники різного штибу вже є у соціальних мережах. Але те, що вони там публікують, не можна назвати нормальним веденням сторінки, вважає тернополянин.

– Якісь речівки, плакати та інша туфта, – додає він. – Я ж хочу читати їхні особисті роздуми. Аргументацію того чи іншого політичного кроку. Навіть просто поспілкуватися хочеться! Але якось написав Головку свою пропозицію, то від нього “ні прівєта, ні атвєта”.

“Жовта карточка”

Активність сучасної людини в Інтернеті може певною мірою сигналізувати про стан її психічного здоров’я та допомагати виявляти асоціальних особистостей. Принаймні, так вважає німецький психолог Крістоф Мюллер.

Мовляв, якщо немає власного акаунта у мережі, то людина має що приховувати. І, відповідно, можна зробити висновки, що вона не вміє належно спілкуватися та працювати у колективі.