Галичина – це Львів і, поки що, не Тернопіль

Пошук Галичини в територіально-адмінстративній формі це тупиковий шлях. Про це вчора сказав політолог Ярослав Курило під час засідання круглого столу на тему «Вибір Галичини», який проводився за ініціативи ГО «Європейська галицька асамблея»

– Івано-Франківськ та Тернопіль ніколи не будуть слухати Львова. А Львів ніколи не погодиться, що він не центр Галичини. У мене таке враження, що ця ідея правильна, але її потрібно шукати з іншого кінця. Всі знають і навіть Садовий, коли виступав у Тернополі, казав, що режим Януковича тут був не такий наглий, як на Сході. Він наражався тут на ту саму ментальність, яка його не пропускала. І навіть радянський режим тут був не такий наглий. Тому галичанство потрібно шукати скоріше на індивіалістичному рівні, ніж на рівні формально територіально- адміністративних структур.
У мене таке враження, що Галичина повинна бути ментальна.
Чому у нас бізнес не такий ударний, як в Донецьку. Але навіть в тій самій Галичині він по різному розвивається. Ми маємо бізнес у Тернополі та у Львові. Відносно Льовова ми провінціали. Тому у мене було упереджене ставлення до цього міста. Ви знаєте, чудеса. Виявилось, ми платили тільки один раз і то не багато. В цьому галицькому місті звідки я родом (Тернопіль, – ред), я на таке навіть не сподіваюсь. Таким чином Садовий не так просто взяв касу. Маю на увазі не так просто переміг. Все таке він щось показав. Я думав, що це все піар, дурня. Таки у Львові легше працювати. Ось це є Галичина.
Приїжджав до нас один мер, походив, позустрічався з людьми, а потім задав питання , чого у нас можна повчитись. У нас не має нічого. поки що. У нас не має точки зору і ось ця проблема сепаратизму у великій мір з цього діла і росте. Виявилось, що Донеччина це край корупції і безправ’я. А тут такого багато не має. І якщо ми у своїй Галичині хоча би то зробимо, то це буде ого-го яке досягнення.
Я хочу кинути камінь у всіх наших людей. А скільки серед нас є професорів, які знають, що людина нікчема, яка ставала кандидатом і мовчали. А скільки є викладачів, які самі хабарів не беруть. Але причому знаючи, що деякі колеги хабарники, гарно з ними спілкуються.