П’ять років без Богдана Процака

Упродовж чотирьох десятиліть до Тернопільського державного музичного училища приходив на роботу викладач класу духових інструментів Богдан Федорович Процак.

Його однаково любили викладачі та студенти. З кожним із них музикант-педагог був щирим і ввічливим, підтримував дружні стосунки. Педагога турбувало не лише, щоб з його учнів були добрі музиканти, але й усе, що було пов’язано з налагодженням побуту студентів. Богдан Процак був гарним прикладом працьовитості й ентузіазму. Багато його учнів згадують, що вікова грань при спілкуванні з цією людиною стиралася у ту мить, коли Богдан Федорович усміхався, говорив якийсь дотепний жарт, а тоді переходив до теми.
16 років Богдан Процак керував духовим оркестром «Доля» БК Тернопільського району, ініціатором створення якого він був у 1997 році. Отримання звання «Народний аматорський» через два роки з часу заснування, постійні виступи оркестру на районній та обласній сценах, щорічна участь колективу під керівництвом Богдана Федоровича в обласному марш-параді духових оркестрів, неодноразова участь оркестру в творчих звітах художніх аматорських колективів Тернопільського району в ПК «Березіль» і багато іншого, що встиг зробити Богдан Федорович, уже навіки вписане в історію.
9 березня 2014 року оркестр «Доля» готувався до виступу на урочистостях із нагоди вшанування пам’яті Тараса Шевченка у селищі Велика Березовиця. Богдан Федорович зателефонував, що недобре почувається, а через кілька хвилин музикантам оркестру дали знати, що їхнього керівника не стало… Богдану Процаку виповнилося лише 67. Він стільки планував ще зробити. Не встиг. Не судилося…

14 березня у Тернопільському районному будинку культури відбувся вечір пам’яті заслуженого працівника культури України, викладача Тернопільського обласного державного музичного училища ім. Соломії Крушельницької Богдана Процака.
На сцені був народний аматорський духовий оркестр «Доля» під орудою Григорія Ференца, а у залі — учні Богдана Процака, його колеги, друзі, родичі, поціновувачі духової музики. Минуло п’ять років, як не стало Богдана Федоровича, але це, напевно, дуже короткий час, щоб загоїлися рани від втрати, бо і ведучі, і ті, хто виступав зі спогадами про Богдана Процака, ледве стримували сльози та хвилювання.
«Ми познайомилися з Богданом Федоровичем у середині дев’яностих років вже минулого століття, — згадував голова Тернопільської районної ради Андрій Галайко, — він був старшим від мене більше, як на двадцять років, але цього не відчувалося. Ми часто спілкувалися на різні теми: культуру, політику, музику, суспільство, філософію. Богдан Процак умів слухати. Від нього я переймав безцінний досвід, дослухався до його порад. Через два роки після нашого знайомства мене призначили начальником відділу культури РДА. Богдан Федорович звернувся з ініціативою створити у нашому районі свій духовий оркестр, який вирішили назвати «Доля». Починали з нуля. Вишукували інструменти, музикантів. На початку навіть костюмів своїх не мали. Але головне — в оркестру був хороший керівник, диригент, аранжувальник, і, що найцінніше, — душа — Богдан Федорович Процак. Він активно проводив репетиції, не шкодував ні часу, ні сил. Дуже скоро оркестр зазвучав на повну силу, став незмінним учасником та окрасою всіх районних свят. Про надзвичайну працелюбність Богдана Процака ходили легенди. Всі, хто його знав, дивувались активності та життєвій енергії маестро. Богдан Федорович сам багато працював у царині музики і завжди сприяв іншим у музичному розвитку. Він дуже пишався оркестром «Доля», своїми студентами. Його обличчя світилося від радості, коли у виконанні оркестру звучали нові твори, коли його студенти отримували нагороди на мистецьких фестивалях. Життя Богдана Федоровича — яскравий приклад служіння царині музики у справі плекання студентської молоді, передачі прийдешнім поколінням життєвого досвіду. Дуже шкода, що його свіча життя так швидко згасла. Вічна пам’ять цій світлій і гарній людині…»
Упродовж усього вечора звучали інструментальні твори та пісні у виконанні студентів і педагогів Тернопільського державного музичного училища імені Соломії Крушельницької та Теребовлянського коледжу культури, лауреата Всеукраїнських конкурсів, співака та композитора Ігоря Вовчака, солістки РБК та ведучої дійства Любові Шарган, скрипаля-віртуоза Володимира Довбні, а друзі та колеги Богдана Процака, які прийшли на вечір його пам’яті, ділилися світлими спогадами.

З великою повагою учасники народного духового оркестру «Доля» вручили квіти та подарунки вдові Богдана Процака — пані Раїсі.
Наприкінці дійства прозвучав марш «Богдан Хмельницький» — твір, який, на жаль, не встиг допрацювати Богдан Процак. У шану його світлої пам’яті народний духовий оркестр «Доля» РБК завершив цю роботу.
Галина ЮРСА – ТРР «Джерело».

Джерело: Подільське слово